Ідуть роки, приходять у світ нові люди. Але не
старіє,не зникає пам’ять воєнних літ. Вона живе у спогадах учасників та
ветеранів, в суворих монументах, у
пам’яті нащадків. Саме під час відзначення
Дня Скорботи 22 червня, на
вечорі- спогаді, підготовленому
відділом обслуговування районної
бібліотеки йшла про це мова.
Стишені
слова ведучих Людмили Ладецької та Людмили Глущик перепліталися фактами живих свідків:
учасника Великої Вітчизняної війни
Воронцової Зої Григорівни, дитини війни Шевелевої Валентини Михайлівни та
змістовним незабутнім виступом
директора районного краєзнавчого музею Вакулки Анатолія Феодосієвича.
Звучать пісні та декламуються вірші воєнної тематики, перед очима проходять слайд-картини воєнних буднів. Увагу
присутніх привертає книжкова
виставка «Україна у другій світовій війні». У тишині зали
присутні уявно відтворюють ті страшні
події.
Вітер часу невпинно перегортає
сторінки життя. І хоча проходять роки, сповнені щоденними буденними турботами
та в пам’яті ще довго озиватимуться оті далекі, скривавлені ворогом
дні і ночі та ці сердечні розповіді воєнної
медсестрички Зої та дев’ятилітньої дівчинки Валі.
