Кожна нація
має свого пророка, свій символ, свого національного героя. Ми, українці, пишаємося Тарасом Григоровичем
Шевченком!
Щовесни,
коли танутьсніги, ми вшановуємо пам'ять Великого Кобзаря. До
дня народженняс правжнього сина України,
геніального поета і художника в бібліотеці с.Берестовець було проведено ряд заходів приурочених цій даті.
«Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став» - під такою назвою пройшов
читацький фестиваль між учнями 1-11кл. Переможцями стали: Луга Христина (10кл.)
– твір «Русалка» та Наулік Іванна (4кл.) – твір «Думи мої, думи мої».
З 5 по 9 березня усі бажаючі мали змогу прийняти участь у конкурсі малюнків
та ілюстрацій до творів Т.Шевченка «Тарасові мрії». У своїх роботах діти
намагалися розкрити красу нашої природи, ту, яку оспівував Кобзар, тому й
ілюстрували вірші та поеми Шевченка – «Тече вода з-під явора…», «Садок вишневий
коло хати…», «Катерина», «Мені тринадцятий минало». Перемогу у цьому конкурсі
вибороли: Мельник Софія (6кл.) за малюнок до твору Т.Шевченка «Село! І серце
одпочине…» та Панчук Ангеліна (7кл.), яка проілюструвала твори Т.Шевченка
«Садок вишневий коло хати…» та «Тече вода з-під явора…» у 3D форматі.
9 березня у стінах місцевої школи проведено традиційний Шевченківський
вечір, підготовлений у формі літературно-музичної композиції «Пророк великого
мого народу». Учасники свята декламували поезії Тараса Шевченка, співали пісні на слова поета,
інсценізували сторінки Тарасового життя. На сцену виходили герої Шевченкових
творів: Русалка (Луга Христина), маленький Тарас (Соломко Юрій), його мати
(Панчук Ангеліна). Кобзарева доля супроводжувала усі, майстерно підготовлені
учнями номери, які викликали у глядачів і співчутливі сльози, і щирі усмішки, і
роздуми про долю України, а головне – відчуття величі Поета, глибоке
усвідомлення цінності поетичних та образотворчих скарбів Тараса Шевченка.
Нехай же в
кожній хаті на
чільному місці лежить
«Кобзар», хай у кожній світлиці заквітне
портрет Шевченка, щоб слово Тарасове світило старому і малому, щоб слово його
не забуте і нині, вічно ходило по Україні.  
 
|
