Вівторок, 31.03.2020, 18:24
Вітаю Вас Гість | RSS

Костопільська ЦСПШБ

Меню сайту
Календар
«  Листопад 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів
Наше опитування
Як часто ви відвідуєте нашу бібліотеку?
Всього відповідей: 129
Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2019 » Листопад » 27 » Не забуваймо свої корені
11:12
Не забуваймо свої корені

Родина, родина – від батька й до сина

Від матері доні добро передам.

Родина, родина – це вся Україна

З глибоким корінням, з високим гіллям…

Такими словами 24.11.19 розпочалось чергове засідання союзянського клубу «Родинне стебло» при районній бібліотеці,  яка започаткувала відома на Костопільщині просвітянка, щира патріотка, союзянка, перша голова Костопільського осередку Союзу українок пані Ганна Ступницька (нині покійна).

Про свій родовід розповіла костопільчанка, вчителька-пенcіонерка, членкиня міського осередку СУ пані Надія Левчик, дівоче прізвище Шарапа, яка народилась у с. В. Стидень.

В хаті проживали 16 членів родини, але ніколи не було чутно лайки. Жили бідно, але дружно. З особливою любов’ю пані Надія розповідала про свого діда Діонісія, який лікував людей від усіляких хвороб, хоча й не був лікарем. А ще він був гарним господарем, порядною і мудрою людиною. Згодом родина переселилась в с. Гутвин, бо дід купив 5 га землі. Цікаво розповідала оповідачка про вишкіл, який розмістився  у місці постою штабу УПА у с. Гутвин. Дорослі й діти хотіли наслідувати тих, хто проходив вишкіл. Вони вражали всіх культурою, гарною українською мовою, доброзичливістю, патріотизмом. Пані Надія добре це пам’ятає. Адже їй було в той час 8 років. Навчати медичній справі 30 дівчат приїздив лікар з Рівного. У вишколі були її родичі, яких потім покарали Сибіром. Батька п. Надії у 38-річному віці застрелив радянський міліціонер. Сльози бриніли на очах п. Надії. Мама сама зростила четверо дітей і померла розмінявши дев’ятий десяток.

У залі була присутня пані Оксана Стасюк, дівоче прізвище Шарапа, яку у 7-річному віці разом з батьками було виселено до Сибіру, вона належить до родини пані Надії. Пані Оксана теж розповіла коротко про ті страшні часи, про своїх батьків.

Подружжя Левчиків зростило троє дітей, дві дочки та син, дало їм путівку в життя, а вони подарували їм п’ятеро онуків та троє правнуків, які гідні своїх предків. 

«Козацькому роду немає переводу» - прозвучало у пісні по закінченні розповіді п. Надії.

Розповідь п. Надії про родовід Шарап перепліталась піснями. Є. Праск майстерно прочитала вірші «Як часто дякуєм запізно» та «Воскресіння» С. Праска. Союзянка Валентина Кондратюк виконала пісню «Посіяла мати» та прочитала вірш В. Симоненка «Дід умер».

Щира розповідь п. Надії, дружна атмосфера та гарячий чай зігрівали серця присутніх у залі союзянок та гостей.


Переглядів: 25 | Додав: kst | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук


Для користувачів
в бібліотеці діє зона Wi-Fi



Що таке віртуальна довідка?

Корисні посилання



















Сайт Звіздівської публічно-шкільної бібліотеки

Блог Мащанської публічно-шкільної бібліотеки

Блог Мирненської публічно-шкільної бібліотеки





Copyright MyCorp © 2020
Створити безкоштовний сайт на uCoz