11 квітня – Міжнародний День звільнення в’язнів фашистських концтаборів.
До цієї дати у читальній залі Костопільської
районної бібліотеки відбулася історична
бесіда: «Дитинство за колючим пеклом».
Нацистські концтабори були створені після приходу
гітлерівців до влади у 1933 році, з метою ізоляції та знищення противників
нацистського режиму. Це табори: Бухенвальд, Дахау, Заксенгаузен, та інші.
У 1938 -1939 роках систему концтаборів було поширено
на територію окупованих країн, де вони перетворилися на інструменти нещадних
репресій проти населення цих країн.
У роки другої світової війни були створені численні
нові табори: Аушвіц-1, Біркенау, Аушвіц-3, Майданек, Треблінка, Собібур. Вони
були оснащені газовими камерами і крематоріями, які дозволяли масове знищення людей. З 18 мільйонів громадян, які
пройшли через фашистські концтабори, загинуло 11 мільйонів.
Самою страшною сторінкою в системі жертв нацизму
займають діти, які стали в’язнями концентраційних таборів. Їх насильно вивозили до Рейху та планомірно вбивали на «фабриках
смерті».
Мізерний харчовий раціон юних мучеників спричиняв у них
анемію і дистрофію, а щоденна виснажлива і непосильна праця забирала у них
останні сили.
Нацисти випробували на них дію засобів массового знищення
(ядів, отрут, газів), відпрацьовували
методи масових страт, перевіряли дію нових медичних препаратів.
Кожний вцілілий в концтаборі юний в’язень здійснював справжній подвиг - подвиг
виживання. Проте таких обранців долі було небагато. За підрахунками дослідників
коефіцієнт виживання малолітніх в’язнів
концтаборів був вражаюче низьким: живими залишилося лише один з десяти. 
| 
