Понеділок, 23.10.2017, 07:09
Вітаю Вас Гість | RSS

Костопільська ЦСПШБ

Меню сайту
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Наше опитування
Як часто ви відвідуєте нашу бібліотеку?
Всього відповідей: 116
Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

З портфеля вчителя

Хроніка проекту "Примусове виселення населення з метою створення Рівненського військового полігону та його вплив на навколишнє середовище"
Творчий проект вчителя історії Філіпової Марії Адамівни

Роботу над історичним проектом було розпочато з екскурсії групи учнів до пам’ятника воїнам УПА , що знаходиться в лісистій місцевості, неподалік села Борщівка. На екскурсію були запрошені жителі села Борщівка , родичі загиблих осіб : Гнатюк Ольга Євтухівна , Попович Надія Василівна та Цимбалюк Василь . Під час бесіди зясувалося , що до 1950 року на території де стоїть пам’ятник знаходилося село Кадовбище , яке згодом були знищене, а люди примусово виселені у зв’язку зі створенням військового полігону . Пошукова група гуртка юних – істориків краєзнавців зацікавилася цією інформацією і розпочала свою діяльність , щодо зясування : які села знаходилися на Рівненському військовому полігоні , скільки людей там мешкало , чим вони займалися і яка їх подальша доля .
Відвідали архів міста Костополя , з метою отримання інформації про згадані вище події . В допомозі нам було відмовлено . Причина – архів було створено після згаданих вище подій і тому потрібної в ньому інформації не було. Працівники установи вказали лише на те , що місцевість військового полігону відносилася до Тучинського району , а не Костопільського . Тому потрібну інформацію потрібно шукати в обласному архіві .
Звернулися до директора військового лісгоспу Шумила А. , де на наше прохання нам надана була картосхема населених пунктів сорокових років XX століття , які розташовувалися на межах військового полігону . З неї ми дізналися, що знищеними були села: Кадовбище, Наталія, Хвоїнка, Довгунець, Янова Долина, Кудранка, Будки, Собівка, Малі Селища, Груди, Майдан, Цецилівка, Антонівка, Рисвянка, Верхівецький Бір, Несподянка ІІ, Несподянка ІІІ, Котів.
Відвідування архіву міста Рівне, з метою знаходження даних про згадані вище села. Для отримання інформації нам надано було для опрацювання книгу «Список населених міст Волинської губернії». В ній ми дізналися, що станом на 1911 рік більшість цих сіл були хуторами з невеликою кількістю населення. Всього тут проживало 6378 чоловік. Опрацювання газети «Червоний шлях» Тучинського району за 1945 рік дало нам можливість дізнатися , що основним заняттям людей даної місцевості було: заготівля лісової продукції, тваринництво, здача молока державі, обробіток землі.
Весна 2008 рік… Здійснено перший похід на територію військового полігону, де знаходилися села Довгунець, Крухи, Наталія. Супроводжував нашу групу семи десятирічний Чупринський Адам Олександрович, який добре знав місцевість. Прибувши на місце подій , ми побачили по обидві сторони доріг пагорби , залишки будівель . На фотоплівку було зафіксовано цвітіння квітів : ірисів, бузку , калини біля цих пагорбів.
Провели бесіду з жителькою села Борщівка , Висоцькою Валентиною Іванівною, яка разом із сімєю , після подій 1939 року, переїхала з Польщі на Україну і оселилася на хуторі Довгунець. З її розповіді зясувалося що, в поселенні проживало населення української та німецької національностей. Цікавим був той факт, що різати ліс суворо заборонялося, а отоплення будівель здійснювалося сосновими шишками.
Літо 2008 рік… Друга поїздка до архіву міста Рівне. Мета: віднайти наказ про примусове виселення людей вище згаданої місцевості. Відповідного наказу про знищення сіл знайдено не було. Знайдено лише наказ про знищення церкви в селі Малі Селища.
Провели бесіду з жителькою села Борщівка Безнюк Ольгою , яка в дитинстві проживала в селі Малі Селища. З її сіл ми дізналися, що в селі проживали люди різних національностей: німці, поляки, євреї, українці. Панівне становище належало полякам та німцям. Українці жили найбідніше. В селі знаходилася церква для православних, костел для католиків, синагога для євреїв. В школі матеріал викладався на польській мові. Відвідували школу православний священник та католицький ксьондз. Млин та олійницю спалили німці під час війни. Ольга була очевидцем і воєнних подій, масового винищення євреїв в селі. Коротко розповіла про розвиток ткацтва на селі.Про після воєнні події
Пошук


Для користувачів
в бібліотеці діє зона Wi-Fi



Що таке віртуальна довідка?

Корисні посилання



















Сайт Звіздівської публічно-шкільної бібліотеки

Блог Мащанської публічно-шкільної бібліотеки

Блог Мирненської публічно-шкільної бібліотеки





Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz