Середа, 13.12.2017, 21:45
Вітаю Вас Гість | RSS

Костопільська ЦСПШБ

Меню сайту
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Наше опитування
Як часто ви відвідуєте нашу бібліотеку?
Всього відповідей: 119
Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Українська армія: вчора, сьогодні, завтра

Українська армія: вчора, сьогодні, завтра

       

6 грудня відзначається День Збройних Сил України. Це свято з'явилося завдяки відповідній постанові Верховної Ради, якою в 1993 році була відзначена річниця ухвалення закону «Про Збройні Сили України».

Доблесть і честь солдатів і офіцерів - в цьому справжня сила будь-якої армії та українські військовослужбовці зберегли все це і примножили. Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність - це важніше за все. Сьогодні український воїн-захисник є найбільшою гордістю в українському суспільстві.

В цей день всі громадяни країни висловлюють свою повагу українським солдатам та офіцерам, які на сході України в важких нелюдських умовах боронять мирне життя українців. Також згадуються українські воїни-миротворці, які у складі багатьох місій ООН стоять на сторожі миру і порядку в зарубіжних країнах та своєю доблесною службою за кордоном створюють мужній образ українського солдата і сміливо виконують бойові завдання в гарячих точках по всьому світу.

Історія українського війська сягає тих древніх часів, коли тодішні мешканці земель сучасної України вперше змушені були взятися за зброю щоб боронити життя і свободу, себе і своїх близьких, свого народу і суспільства. Вся історія державності України тісно пов'язана з утворенням і розвитком тих чи інших військових формацій, які забезпечували державний лад, захист і безпеку громадян як від зовнішніх агресорів, так і від внутрішніх дестабілізуючих факторів. В часи Київської Русі основу українського війська складали князівські дружини і народне ополчення — загони самооборони тих чи інших населених пунктів, в ті часи кожний дорослий чоловік мав право і часто був зобов'язаний носити зброю. В ординські часи частина жителів України потрапляє під ясак (військову повинність) і служить у ординському війську (є згадки про службу тодішніх руських воїнів на землях сучасного Китаю), в той час як інші борються з ігом, утворюючи численні козацькі загони, по типу партизанських. У XIV–XVI ст. русичи служать у складі війська Великого князівства Литовського, потім Речі Посполитої, Московської держави і навіть Кримського ханства.

 

 

Історія українського війська з найдавніших часів

 

Тиктор І. Історія українського війська/І. Тиктор. – Львів, 1936. -101с.

В книзі прослідковується історія українського війська від найдавніших часів до сьогодення.

 

 

   Котляр М. Ф. Воєнне мистецтво Давньої Русі / М. Ф. Котляр. - К. :  Наш час, 2011. - 280 с.

   До уваги як фахівців, істориків, археологів, так і широкого кола читачів, котрі прагнуть якомога більше дізнатися про давньоруське минуле народів Східної Європи та цікавляться воєнною історією східних слов`ян, пропонуємо книгу Миколи Котляра «Воєнне мистецтво Давньої Русі». Написана у формі нарисів живою популярною мовою, книжка відомого фахівця з історії Київської Русі охоплює широке коло тем військової справи і воєнного мистецтва XII—XIII ст., більшість яких не знайшли достатнього відображення в науковій літературі: склад і комплектування війська, стратегія і тактика, князі-полководці й воєводи, найманці, союзники і противники, бойові й похідні порядки давньоруського війська тощо. Розглянуто також стратегію оборони державних рубежів, фортифікації міст і замків, облогові й захисні знаряддя. Розрахована на істориків і археологів, а також на студентів і всіх тих, хто цікавиться воєнною історією східних слов’ян.

    Видання є першим в Україні, що розкриває практично усі аспекти військової справи у Давній Русі: формування княжих армій, особливості тактико-стратегічних дій у війнах з різноманітними супротивниками (від кочових племен до монголів та центральноєвропейських армій), характер озброєння та обладунків, розвиток оборонної архітектури й прийоми оборони і облоги твердинь.

Захоплюючий текст підтримує надзвичайно інформативний ілюстративний ряд. Крім більш-менш відомих фотографій музейних експонатів та репродукцій мистецьких творів, у книзі є також сучасні реконструкції комплексів давньоруського озброєння (мальовані та виконані у матеріалі й фотографовані) і подані у вигляді ефектних малюнків схеми битв та бойових порядків давньоруської армії різних історичних періодів.

 

Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. / О. М. Апанович. – К.: Наукова думка, 1969. – 224 с.

В монографії на основі нових архівних джерел дається характеристика збройних сил України в першій половині XVIII ст., досліджуються комплектування, мобілізація, організація, озброєння та забезпечення українського козацького війська, сторожова та допоміжна служба на Україні. Окремо висвітлюється стан Запорізького війська у цей період. Автор показує залежність структури, матеріально-технічного оснащення українських збройних сил від рівня розвитку козацького господарства, диференціації козацтва, розвитку кріпосницьких відносин, класової й соціальної боротьби та політики царського уряду на Україні.

 

 

Українське військо періоду козаччини

Могутність війська за княжих часів була зумовлена в першу чергу його зв'язком з державою. Татарська навала у ХIII - XIV ст. призвела до занепаду української держави і її війська. Землі України потрапляли під литовські, польські, угорські, молдавські прапори.

XV-XVIII ст. в історії України - це період козаччини. Основною причиною зародження козацтва була небезпека з боку орд кочівників, які грабували, нищили, брали у полон український люд. У цей час визріває національна свідомість народу, міцніє його бажання здобути свободу і незалежність.

Слово "козак" тлумачать по-різному. За однією з версій, це слово - турецького походження, означає "вільна, відважна, войовнича людина".

Козаками ставали вихідці з прикордонних замків і містечок, які йшли в степи, ловили звірів, билися з татарами. Спочатку вони не мали ніякої військової організації, а збирались у ватаги по кілька десятків чоловік, обирали отаманів з числа тих, хто мав воєнний досвід. Зброя їх була простою: луки, списи, сокири, шаблі, примітивні рушниці. Такі козацькі ватаги діяли в степах незалежно одна від одної, зрідка об'єднуючись для спільної боротьби, їхньою тактикою була локальна війна, а метою - здобич.

Лише у першій половині ХVІ ст. козаки освоїли простори нижче Дніпрових порогів - так званий Низ, або Запоріжжя, і почали будувати козацькі укріплення - січі (від слова "сікти"). У 1553 р. волинський князь Д. Вишневецький (?-1563) зібрав першу ватагу козаків (понад 300 чоловік), озброїв їх і пішов за Дніпрові пороги. На островах козаки знаходили для себе захист від татар, полювали, ловили рибу. Завзята боротьба козаків з татарами принесла Україні славу.

 

Скальковський  А. О. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького  / А. О. Скальковський. - Дніпропетровськ : Січ, 2003. - 678 с.

Відомий історик, етнограф та публіцист А.О. Скальковський (1808-1898) одним із перших опрацював архівні матеріали з історії Запорізької Січі. Він, по суті, врятував від повного зникнення неоціненні документи, свідчення колишніх запорожців. Факти, головним чином, стосуються Придніпров’я.

У першій частині увага приділена походженню козацтва, формуванню Запорозького низового війська, подано цікаві подробиці про його склад, управління, військову готовність, судочинство, церковний устрій, громадське і домашнє господарство, торгівлю, звичаї.

Друга і третя частини більше документовані матеріалами про воєнні походи запорожців, їхні взаємини з поляками, турками, татарами. Висвітлено головні події аж до атакування Січі у червні 1775 року і долю козацтва після падіння Коша на річці Підпільній. 


 

  Шудря М.А. Січ-мати/М. А. Шудря. – К.: ТОВ Елібре, 2008. – 560с.

    Це спогади про запорозьких козаків. У першій частині «Із живих уст» вміщені розповіді історично відомих і маловідомих українців XVII – XIX століть про побут, звичаї, подвиги й звитягу простих козаків та їхніх гетьманів.
 Друга частина «Відгомін у світах» містить розповіді іноземців про життя та битви козаків зі своїми ворогами. До них слід підходити критичніше, адже, наприклад, поляки явно приписують надмірні негативні риси, що цілком зрозуміло, бо ж українці, на їхній погляд, своїми діями розвалювали велику Річ Посполиту.
    Третя частина «Торкнувшись серцем історії» містить легендарно-історичні оповідки про козаків та окремих їхніх видатних ватажків, подає в авторському варіанті серію колоритних історичних епізодів.
Четверта частина «Лицарі булави» розповідає про українських гетьманів.
    Можливо читача вразить достеменність деяких подій, викличе категоричне їх неприйняття, заперечення, переорієнтацію. Однак у цілому ж книжка спогадів про українських козаків та їхніх видатних ватажків — є ще одним кроком на шляху до вивчення глибокої й повноводої, як наш Дніпро-Славутич, історії запорозької демократично-правової державності.

 

Запорожці: до історії козацької культури / Упорядк. тексту, передм. І. Кравченка; Упорядк. іл. матеріалу Ю. Іванченка. — К. : Мистецтво, 1993. — 400 с: іл. 

У збірнику зібрано найрізноманітніші матеріали з питань історії запорозького козацтва, зокрема, з питань культури козаків, які створили багато високохудожніх історичних дум і пісень, літописів, творів живопису та  архітектури, козаків, котрих називають "лицарями Бароко". Книга ілюстрована багатьма кольоровими та чорно-білими репродукціями творів давнього українського мистецтва.

 

 

 

 

Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків/Д. І. Яворницький. – Том 1. -  Львів: Світ, 1990. - 319 с.

Книга є найбільш повним історичним дослідженням, що охоплює період 1471 -1734 рр..

На багатому документальному матеріалі в популярній формі всебічно висвітлюється життя запорізького козацтва.

У першому томі описуються соціально-економічні історії, суспільний устрій, життя та побут запорозького козацтва, територія й кордони, природні умови Запорізької Січі.

 

 

 

 

 

Апанович О. М. Розповіді про запорозьких козаків/ О. М. Апанович. - К.: Дніпро, 1991. — 335 с.

У книжці відомого історика зібрано надзвичайно цікаві, як правило, маловідомі матеріали з історії запорозького лицарства, висвітлено тривалий час замовчувані трагічні й героїчні сторінки козацької січової епопеї, розказано гірку правду про політику Російської імперії супроти українського народу та української державності.

 

 

 

 

 

 

      Українська Повстанська армія

 

 

Музичук С., Марчук С. Українська Повстанська Армія/С. Музичук, С. Марчук. – Рівне, 2006. – 56с.

Книга у науково - популярній формі розповідає про передумови, історію створення, структуру, бойові дії, озброєння, уніформу, символіку та нагороди Української Повстанської Армії - найвідомішої нерегулярної революційної формації XX століття, створеної у роки Другої Світової війни, яка вела збройну боротьбу за здобуття Незалежної Української Держави протягом 1940-х-1950-х рр.

Видання вирізняється історичною достовірністю, об'єктивністю підходу до описаних подій, новизною та повнотою залучених документів, містить кольорові ілюстрації, унікальні документи та фотографії, багато з яких публікуються вперше.

Також вперше серед багатьох існуючих видань, присвячених У ПА, у книзі розглянуто питання уніформи та військової символіки УПА, що дає довідковий матеріал спеціалістам-історикам, мистецтвознавцям, сценографам, художникам-реставраторам, колекціонерам та членам військово-історичних клубів.

 

Новак О. УПА. Сторінки історії. Роздуми / О. Новак. – Рівне, 1992. – 40 с.

У брошурі відображено буремні сорокові роки в Західній Україні в баченні самого автора.

 

 

 

 

 

 

Шуляк О. В ім'я правди: До історії повстанчого руху в Україні. - Роттердам, 1947. - 36 с. 

 

У книзі розкривається участь у національно-визвольній боротьбі та створенні УПА різних політичних сил тогочасної України. 

 

 

 

 

 

 

  УПА

                            Книги (із фондів Костопільської ЦРБ)

 

1.Мануйлик О. Т.Мануйлик О . Т . Бої  УПА в надслучанських лісах/ О. Т. Мануйлик. - Рівне:  [Б . В .], 2011. - 472 с.

2.Марчук І.Марчук І . Командир УПА - Півнич Дмитро Клячківський - "Клим Савур" : монографія/ І. Марчук. - Рівне: Олег Зень, 2009. -168 с.

3.Іщук О.Іщук О . Брати Бусли . Життя за Україну/ О. Іщук, І. Марчук. - Львів: Літопис УПА, 2011. -128 с.

4.Марчук І.Марчук І . Сотник УПА Петро Гудзоватий - " Очеретенко "/ І. Марчук. -Львів: [ Б. В .], 2011. -120 с.

5.ОУН УПА на Костопільщині. - Костопіль: Костопільська районна бібліотека, 2013. -1 o=эл. опт. диск (CD-ROM)

6.Петриков А.Петриков А . Відлуння грізної пори : спогади та документи : 70 - річчю УПА присвячується/ А. Петриков, С. Пілат. - Рівне, 2012. -164 с.

7.Яневський Д.Яневський Д . Проект " Україна". Жертва УПА . Місія Романа Шухевича/ Д. Яневський. - Х.: Факт, 2013. -284 с.  

8.Андрусяк М.Андрусяк М. Брати грому : худ.-док. повість/ М. Андрусяк. - К.: Вік, 2005. -832 с.     

9.Організація Українських Націоналістів і Українська  Повстанська Армія. Фаховий висновок  робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА. -3-тє стереотип. вид.. -К.: Наук. думка, 2005. -70 с.

 

Інтернет – ресурси про діяльність УПА

 

  1. Червак Б. Чому Верховна Рада не визнає ОУН і УПА? [Електронний ресурс] / Б. Червак // Відкрите суспільство : [сайт]. – Режим доступу : http://www.deputat.org.ua/vr_analit_253.htm. - Назва з екрана.
  2. Вовк О. Короткий нарис діяльності УПА та її запілля на ПЗУЗ і в прилеглих регіонах у 1943 – 1946 рр. [Електронний ресурс] / О. Вовк // Наші Герої – архів матеріалів і фотографій ОУН-УПА : [сайт]. – Режим доступу : http://kray.ridne.net/node/41. - Назва з екрана.
  3. Романишин Ю. О. Пропагандистська діяльність ОУН – УПА в 40 – 50 роках ХХ століття. [Електронний ресурс] / Ю. О. Романишин // Електронна бібліотека Інституту журналістики [сайт]. – Режим доступу : http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1883 - Назва з екрана.
  4. Витік І. Битва під Гурбами. Україна, травень 1944 р. [Електронний ресурс] / І. Витік // ХайВей : [сайт]. – Режим доступу : http://h.ua/story/329358/#ixzz29Z2Ery6N - Назва з екрана.
  5. Скибчик С. ОУН-УПА на Рівненщині : як це було [Електронний ресурс] / С. Скибчик // ХайВей : [сайт]. – Режим доступу : http://h.ua/story/195794/ - Назва з екрана.
  6. Вєдєнєєв Д. Розвідувальна діяльність Української повстанської армії ( 1943 - 1945) [Електронний ресурс] / Д. Вєдєнєєв // ОУН-УПА: легенда спротиву : [сайт]. – Режим доступу : http://oun-upa.org.ua/articles/rozvidka.html. - Назва з екрана.
  7. Пасічник М. С. Утворення та діяльність УПА [Електронний ресурс] / М. Пасічник // Українські підручники онлайн : [сайт]. – Режим доступу :http://pidruchniki.ws/istoriya/utvorennya_diyalnist_ukrayinskoyi_povstanskoyi_armiyi. - Назва з екрана.
  8. Дем’янюк М. "Я зрозумів хто такі бандерівці, коли побачив як вони вмирають за Україну!" : розповідь колишнього члена загону НКВД про боротьбу з українським національно-визвольним рухом [Електронний ресурс] / М. Дем’янюк // Укрзахідінформ : [сайт] – Режим доступу :http://uzinform.com.ua/news/2012/08/17/4969.html. - Назва з екрана.
  9. Історія створення і діяльність УПА [Електронний ресурс] // Історико-географічний портал «Хронограф» : [сайт]. – Режим доступу : http://runway.at.ua/katalog/1.html. - Назва з екрана.
  10. Гінда В. Радянські джерела: УПА таки воювала проти гітлерівців [Електронний ресурс] / В. Гінда // I.UA :[сайт]. – Режим доступу : http://blog.i.ua/community/3252/928272/. - Назва з екрана.
  11. Стасюк О. Видавничо-пропагандивна діяльність ОУН [Електронний ресурс] / О. Стасюк // scribd.com : [сайт]. – Режим доступу : http://ru.scribd.com/doc/52700059/Видавнича-діяльність-ОУН-1941-1953. - Назва з екрана.
  12. На Рівненщині вперше за роки Незалежності віднайдено архіви Українського визвольного руху ОУН-УПА [Електронний ресурс] // Волинь : [сайт]. – Режим доступу :http://volyn.rivne.com/ua/arhive/2011-10-14/1584 - Назва з екрана.

 

       Українська миротворча армія

Із здобуттям незалежності Україна здійснила вагомий внесок у справу зміцнення миру і стабільності в європейському регіоні та у світі в цілому. Починаючи з 1992 року понад 42 тисячі українських військовослужбовців взяли участь у міжнародних миротворчих операціях у різних частинах світу. Протягом цього часу 51 військовослужбовець Збройних Сил України пожертвував життям і понад 100 зазнали поранень.

Історія миротворчої діяльності України розпочалася на початку 90-х років ХХ століття, коли розпал політичних протиріч і громадських процесів став каталізатором виникнення військових протистоянь та збройних конфліктів у деяких країнах Європи, зокрема у Югославії.

За більш ніж 20 років українські миротворці взяли участь в операціях з підтримки миру в таких регіонах, як Косово, Боснія і Герцеговина, Східна Славонія, Ангола, Македонія, Гватемала, Таджикистан, Афганістан, Хорватія, Кувейт, Сьєрра-Леоне, Придністров’я, Ірак, Ліван, Ефіопія, Еритрея, Грузія, Судан, Кот-д’Івуар, Демократична Республіка Конго, Ліберія тощо.

Наймасштабнішою серед них стала українська миротворча місія в Іраку, в межах якої підрозділи Збройних Сил України у 2003–2008 роках брали участь в Іракській війні у складі коаліційних військ під проводом США. За цей період до процесу встановлення миру і стабільності в Іраку було задіяно 1690 українських військовослужбовців, 18 з яких загинули, понад 40 зазнали поранень.

Як зазначають фахівці Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій Генерального штабу Збройних Сил України, на сьогодні Україна, як одна з держав-засновниць ООН та відповідальний член міжнародного співтовариства, продовжує відігравати активну роль у миротворчих місіях, здійснюючи, разом з іншими країнами, важливий внесок у зміцнення миру та стабільності, розв’язання збройних конфліктів і недопущення виникнення нових осередків напруження.

Фотокореспондент Олександр Клименко, який майже два десятиліття працював у зонах військових конфліктів у Боснії, Косово, Ліберії, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Нагірному Карабаху та Придністров’ї, видав фотоальбом «Крізь вогонь і сльози», який пропонує подивитися на війну очима українського журналіста.

Це книга про нашу планету, яка вона насправді маленька. І неможливо сховатися в Європі від війни у Африці.

Олександр Клименко каже, що для нього завжди найважчим було продовжувати працювати в той час, як хотілось відкинути фотоапарат і просто надавати посильну допомогу мирним людям.

http://www.bbc.co.uk/ukrainian/multimedia/2010/02/100214_photo_klymenko_is.

 Клименко О. П. Крізь вогонь і сльози : альбом/О. П. Клименко. –  К.: Прес-Кіт, 2009. – 320с.

Альбом правдиво розповідає про «гарячі точки» світу кінця XX - початку XXI століття. Відвертими фотодокументами автор не лише  засвідчує героїзм, мужність, милосердя та самопожертву українських військових миротворців у блакитних шоломах ООН, а й намагається показати, що страждання, які довелося пережити людям під час воєнних та етнічних конфліктів у колишній Республіці Югославія, Африці, на Близькому Сході, всюди однакові...

 

 

 

 

Українська армія: вчора, сьогодні, завтра

 

На сучасному етапі розвитку української держави, коли Україна перебуває в умовах неоголошеної війни, важливим є питання обороноздатності країни. Українська армія пройшла випробування на міцність в умовах боротьби з зовнішньою загрозою, підтвердила свою боєздатність завдяки героїзму наших захисників. Сьогодні Україна перебуває на стадії, коли є розуміння, що ми суттєво відстаємо від  європейських країн щодо технічного забезпечення армії.  На сьогодні в Україні ведуться бойові дії. За два роки  вдвічі збільшилась чисельність війська та в більш ніж в 2,5 рази збільшились витрати на оборону. В умовах воєнних дій на Сході формується нова, сучасна армія, зростає обороноздатність нашої держави.

 

Савчук Б.Збройні сили України: етапи вічного походу/Б. П. Савчук. – Рівне: Державне редакційно-видавниче підприємство, 1992. – 101с.

Національні Збройні Сили – гарант суверенності та незалежності України. В книзі висвітлюються  основні етапи їх розвитку з часів Київської Русі і до наших днів.

 

 

 

 

     

Данілов А. Український флот: біля джерел відродження/ А. Данілов.  - К.: Видавництво імені Олени Теліги. – 2001. – 600с.

 У книзі спогадами автора, інших учасників, документами та матеріалами ЗМІ відтворюється хронологічний хід подій у Севастополі, на Чорноморському флоті і в Криму в 1989—1992 роках, що спричинилися до відродження і становлення ВМС України.
Цією книгою автор зробив вагомий внесок у продовження славетної історії українських військових моряків. Її громадянський, патріотичний пафос може бути використаний у справі виховання наступних поколінь героїчної української молоді.
Розрахована на широкий читацький загал.

 

 

Лойко С. Аеропорт/ С. Лойко. – К.: Брайт Стар Паблішинг, 2015. – 344с.

 Після десяти місяців боїв та попри численні перемир’я, Краснокам’янський аеропорт лишався тією самою зяючою воронкою смерті цієї безглуздої війни. Воронкою, яка щоденно пожирає, не пережовуючи, все, що туди кидають обидві армії, — танки, бронетехніку й людей, — і постійно вимагає нових жертвопринесень. Кіборги, як називали їх вороги за нелюдську живучість і впертість, боролися так, наче в цьому проклятому Аеропорті вирішувалася доля війни. Насправді ніхто з них не міг до пуття пояснити, навіщо він проживав тут кожен свій новий день, як останній, навіщо воював так несамовито. Зрештою, якщо відкинути всі штампи й кліше, їхні власні пояснення переважно зводилися до такого: я б’юся, бо я б’юся…

Командування «орків» (так їх називали кіборги за масову знеособленість, за неможливість зрозуміти, навіщо вони тут і чого добиваються) вважало, що Аеропорт треба взяти за будь-яку ціну, щоби «вирівняти лінію фронту» під час чергового «перемир’я»…

«Аеропорт» — це головна книга про війну, якої не мало бути і про героїв, які хотіли жити, але вмирали… Це не хроніка і не розслідування, а художній нарис, заснований на реальних фактах. У книзі багато персонажів, багато переплетених драматичних сюжетних ліній. Роман не тільки і не стільки про війну. Він і про любов, про зраду, пристрасть, ненависть, лють, ніжність, відвагу, біль і смерть. Тобто про наше сьогоднішнє й учорашнє.

 

 

Вдовиченко Г. Маріупольський процес/ Г. Вдовиченко. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. – 288 с.

Я бачив пекло, бо я був під Іловайськом. Усі мої побратими загинули, а то були люди зі щирого золота. Мене врятувала дівчина з-під Маріуполя, яка любила розмальовувати контурні карти й сидіти на черешні.

 …Я не знаю, що він зі мною зробив, той полонений львів’янин, але я більше не бачу в ньому ворога. І мені хочеться радіти кожній хвилині, бо вона наближає нашу зустріч. Але чи буде ця зустріч, ніхто не знає...

 Усе як на війні: втрати, біль, знову втрати… Роману й Ользі судилися не найкращі часи для зустрічі. Полонений укр і сепаратистка — чи є зараз гостріша суперечність? Але безодня, яка здавалася нездоланною, поступово щезає. Бо в житті існує щось набагато важливіше за ненависть…

 

 

Талан С. Оголений нерв: роман/С. Талан. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2015. – 544с.

Мирне й спокійне життя, міцна родина, вірні друзі... Усе, що здавалося непохитним, перевернулося догори дном. Війна роздирає навпіл усі зв`язки, і рідні люди й вірні друзі стають ворогами... Кілька місяців 2014 року Сєвєродонецьк перебував під владою ополченців. Цей короткий проміжок часу став нездоланним для родини Насті Агафонової. Син, запальний прихильник Майдану і патріот України, боротиметься із сепаратистами, а дочка — вступить до ополчення... Так само розійдуться й шляхи друзів Геннадія, нерозлучних змалечку хлопців. Бо війна проходить і по родинах, і по душах.. 

 

 

 

                                                 

Інтернет-ресурси

http://uht.org.ua/ua/part/vijsjkova_symvolika/ – Символіка Збройних Сил України

http://defpol.org.ua/site/index.php – Центр воєнної політики та політики безпеки

http://www.mil.gov.ua/# – Міністерство оборони України

http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/03/28/33736/ – Останній бій УПА, 1960 р.

http://kapelanstvo.org.ua/ – Департамент у справах душ

Пошук


Для користувачів
в бібліотеці діє зона Wi-Fi



Що таке віртуальна довідка?

Корисні посилання



















Сайт Звіздівської публічно-шкільної бібліотеки

Блог Мащанської публічно-шкільної бібліотеки

Блог Мирненської публічно-шкільної бібліотеки





Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz