Сульжик О.

Сульжик Олена Володимирівна народилася 16 листопада 1967 року в м. Братськ, Іркутської області. В 1972 р. сім’я переїхала на Україну в мальовниче село Лісопіль , де проживали дід та баба (батьки матері). В 1973р. не стало батька. Мамі  довелось тяжко працювати щоб утримувати сім’ю. Крім Олени ще була сестра Тамара та брат Саша. Мама працювала по змінах на цегельному заводі тому Оленку віддали навчатися в школу-інтернат. Там вона провчилась до 1979 року, а потім закінчувала Мащанську сільську школу. Наука давалась нелегко, а особливо іноземна мова. Після школи доводилось допомагати по господарству діду і бабуні. З великою любов’ю згадує Олена Володимирівна найближчих їй людей , які  виховували, навчили по-справжньому любити людей та навколишній світ. Дідусь був надзвичайно доброю і працьовитою людиною. У 1980 р. діда не стало, а через сорок днів після нього з туги померла і бабуся.
    У 1982 році по закінченні школи Олена вступає до текстильного технікуму в м. Ногінськ Московської обл.., де здобула професію прядильниці. Але туга за рідною домівкою не давала спокійно жити. В снах приходила красива Поліська природа, рідна хата, садок, друзі та рідня. У 1984р. повернулась на Україну.

Вишивати почала в 17 років коли захворіла та потрапила в лікарню. В палаті лежала жінка, яка навчила  вишивати хрестиком. Першою її роботою була накидка «Карась і Одарка». Вишивка стала Оленчиним порятунком від нестерпного болю, її зціленням. З часом хвороба відступила,а  вишивка зосталась духовним кредом всього її життя.

 Невдовзі Олена одружилась та народила двох дітей Романа та Наталю.

  Тяжке горе увірвалось в  сім’ю коли отримали звістку про загибель брата, який служив в армії. Мати не витримала тяжких страждань і в 1990р. її не стало. Тяжкі переживання, біль втрати підірвали і  здоров’я Олени. Тяжко хвора вона потрапила в лікарню. Довгих шість місяців скована поліартритом  знаходила втіху лише у вишиванні.

   Перша  виставка пані Олени відбулася в Рівному у 2003 році. Грамоти та диплом вперше отримала у 2008 році. Духовним її наставником, вчителем була завідуюча відділом фольклору та етнографії центру народної творчості м. Рівного Приймачук Катерина Аркадіївна. Неповторний слід , як згадує Олена Володимирівна, в її житті залишили семінари Раїси Цапун – доцента кафедри музичного фольклору інституту мистецтв РДГУ, фольклориста,етнографа, авторки п’яти дослідницьких і науково-методичних видань, яка професійно знайомила з художньою цінністю вишивки з особливостями орнаменту і технікою оздоблення та з обрядово-звичаєвою культурою.

 Серед творчого доробку Олени Володимирівни понад 300 рушників, серветок, вишиванок, картин, ікон. Нещодавно майстриня  почала виготовляти ляльки-мотанки, які поповнили її колекцію. ЇЇ неперевершені роботи неодноразово прикрашали виставки в бібліотеці, в краєзнавчих музеях Рівного та Костополя  та на міських виставках.

Бібліографія:

1. Цимбалюк Є.  Семистрільну ікону майстриня [з села Лісопіль Костопільського району Олена Сульжик] вишивала дев'ять місяців/ Є. Цимбалюк //Вільне слово. – 2010. –  №47/24 черв./. –  С. 16.

2. Вірчик Л.  У вишивці закладено багато... : [про зустріч із майстринею вишивки Сульжик Оленою, яка відбулася у рамках засідання літературно-музичної вітальні «Зустрічі без прощань»  Костопільської районної бібліотеки] / Л. Вірчик // Віче Костопільщини. – 2013. – №15/13квіт./. – С. 6.

3. Заквітчане життя у вишиванці (Сульжик Олена Володимирівна) : бібліогр. нарис / уклад. А. І. Кривошия; відповід. за вип. Л. К. Вірчик. ­– Костопіль, 2013. – 26 с.

4. Надєждіна А.  Прометей українського духу : [до 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка] : [про виставку робіт майстрів декоративно-прикладного мистецтва з села Лісопіль Костопільського району]/ А. Надєждіна //Віче Костопільщини. – 2014. – №10/8 берез./. – С. 6.    

5. Дем'янчук О. Життя без вишивки, як літня днина без сонця : [про вишивальницю Олену Сульжик із села Лісопіль Костопільського району] / О. Дем'янчук //Вісті Рівненщини. – 2015. – №37/18 верес./. – С. 13.

6. Цикун Н. Виставка «Ляльки – мотанки» : [про персональну виставку ляльок-мотанок майстрині декоративно-прикладного мистецтва Олени Сульжик із Лісополя] / Н. Цикун //Новини Костопільщини. – 2018. –  №8/24лют./. – С. 4.

7. Цикун Н. Майстриня демонструвала вишиті обереги/ Н. Цикун //Новини Костопільщини. - 2019. - № 21 (25 трав.). -  С. 4.

8. Цикун Н. Україна там, де наша культура/ Н. Цикун //Вісті Рівненщини: Газета обласної Ради. - Рівне, 2019. - № 19/24 трав./. -  С. 16.

9. Никончук О. Лісопіль стрімко розвивається у складі Малолюбашанської ОТГ / О. Никончук // Голос України. – 2020. - № 3 (9 січ.). – С. 14