Шаров П.О.

Шаров Павло Олексійович

Народився 20 березня 1920 року у м. Білозерськ,  Вологодської області у сім'ї робітників. Після закінчення семирічної школи був направлений на навчання у м.Череповець на курси майстрів будування доріг. Після закінчення курсів працював по спеціальності.

У 1940 році призваний на строкову службу. Служив у саперних військах на Уралі. У 1941 році до початку війни військова частина переведена на захід Росії, у район Смоленська. З липня 1941 року брав участь у бойових діях. Потрапив у оточення біля Смоленська. З боєм вийшли з оточення і винесли прапор своєї частини. Брав участь в обороні Москви, на Курській дузі.

У складі 13 армії  І Українського фронту брав участь у звільненні міст Рівне, Луцьк, Львів, сусідньої Польщі. Двічі був поранений.

Закінчив війну 9 травня 1945 року у столиці Чехословаччини (Празі).

Після закінчення війни служив у місті Рівне у складі 13 армії до 1946 року. Після звільнення у запас був направлений на роботу у місто Костопіль. Багато років очолював районний дорожній відділ, останні роки працював майстром. Вийшов на пенсію у 1982 році.

У Костополі одружився, народився син, дочекався двох онуків. Помер у вересні 1995 року. Похований у місті Костопіль.

Нагороджений

Орден

орден Слави ІІ ступеня

орден Слави ІІІ ступеня

Медалями

«За бойові заслуги»

«За відвагу»

«За Победу над Германией  в Великой Отечественной войне 1941-1945гг.»

Ювілейними медалями

«70 лет Вооруженных сил СССР»

Інформація надана невісткою Шаровою Людмилою Федорівною