ПШБ с. Жалин

вул.  Набережна      

Книжковий фонд-10372     Користувачів-570

Бібліотекар: Прищепа Валентина Михайлівна

  ІСТОРІЯ БІБЛІОТЕКИ

 1950 року  відкрита  семирічна школа. У невеличкій кімнаті у двох шафах зібрані книги, що видавалися вчителями . А підручники дітям  батьки купляли за свої гроші. В цей час у сільській хаті-читальні налічувалося біля 200 примірників художньої літератури. Перший бібліотекар  Крока  Філік Федорович. Пізніше книги отримували централізовано з району: Деражне, Степаня, Березного,Костополя – в залежності від  адміністративної  зміни району. Бібліотекар  Кошмакова  Ідя Азіковна.

 1958 рік.  Бібліотека перенесена  у новий клуб, зроблені  нові  стелажі. Бібліотекар Волинець Любов Данилівна. В 1963-1996 роках  очолювала книгозбірню  Кравчук Ольга Максимівна.  До послуг 500 читачів книжковий фонд більше 7 тисяч. Бібліотека –одна з кращих у районі, носила почесне звання «Бібліотека відмінної роботи».

  Після реорганізації  утворена публічно-шкільна бібліотека с. Жалин , де бібліотекарем Прищепа Валентина Михайлівна, об’єднаний фонд становить 12573 прим.

 

с.Жалин  Костопільського району, Рівненської області

 Село Жалин належить до Яполотьської сільської ради,   знаходиться на  лівому березі річки Горинь і знаходиться  за 18 км від районного центру та за 54 км від м.Рівне.

У письмових згадках село вперше згадується в 1620 році. Є припущення, що назва села виникла  від слова «жало». Так у цій місцевості  називають людину, гостру  на язик,- дошкульну.

Розповідають, що на місці сучасного села було озеро. З часом воно висохло. Виявилось, що землі, звільнені з-під води, досить родючі, і люди почали їх заселяти. Про благодатні грунти дійшла чутка і до панів. Спочатку сюди прибув поміщик на прізвище Жалін. Кажуть, що він був добрий у ставленні до людей. Проте  довго не затримався і виїхав невідомо куди. Незабаром  прибув інший. Той відразу показав свою круту вдачу. Нового власника  незлюбили кріпаки. Шкодували за попереднім.  Нібито  і звідси ймення села Жалин.

Друга версія. На широких ланах, що простягаються аж до лісу, хлібороби вирощували жито, пшеницю. А від того, що врожай збирали серпами (жали), то й поселенню дали назву – Жалин.

 Згідно церковних відомостей  дані про с. Жалин відносяться до 1776 року,  - тоді була побудована церква в ім’я Преображенія Господня на кошти бувшого поміщика Констануши … У ХVІІ ст. відбулася велика битва з турками. Від турецького розгрому залишені кургани і могили, а місце бою і зараз носить назву Турієво.

  На початку ХІХ ст. землі села належали поміщику  Станіславу Ворцелю, а  ХХ ст. - графу Езерському. До села Жалин належав хутір Волька Жалинська, нині село Волиця.

З 1862 року, після відміни  кріпосного права, у сусідньому селі Яполоть почала працювати церковно-приходська школа, яку відвідували і жалинські діти. На середину 1880 року в с. Жалин нараховувалося 82 двори, де проживало  684 чоловіки.  Жили селяни в курних хатах, одягалися в домотканий одяг, взуттям служили постоли із лика в’яза. У 1880 році  поміщики почали продавати землю по 500 крб. золотом за десятину.

 До 1920 року село належало до Стиденської волості  Рівненського повіту. З 1920 року - панській Польщі. В основному  селяни трудилися на землі,  молодші у Яновій Долині били камінь та працювали на лісорозробках.

В 1931 році ,у жнива, селом пройшов  великий пожар, де згоріло 3 частини села. Жалинці  робили землянки, пізніше в урочищі  Ольшина – хати.  3 вересня 1939р. коли  Західна Україна приєдналася  до України в селі організовується сільська рада та  відкривається школа.

 28 червня 1941 року село окуповане німецькими військами,  - а  визволене  Радянською Армією 19 січня 1944 року. Знову  запрацювала  сільська рада, школа, клуб, бібліотека. Село Жалин з цього часу  належало до Деражненського району.

  Нещастя обрушилося на селян 1948 року: за один місяць від холери  померло 24 душі. Був великий падіж худоби. А річка Горинь у 1945-1947 роках затоплювала село.

 15 жовтня 1949 року в селі організовується колгосп ім.. Хрущова (голова  Кравчук Т.І).  А з  17 квітня  1958 року с. Жалин належить до Сарненського району. 1959 року в результаті  укрупнення колгоспів колгосп Сталіна (с.Яполоть) об’єднано з колгоспом «Зоря комунізму» (с.Жалин).

3 квітня 1963 року село відійшло до Березнівського району. А з 5 квітня 1963 року колгосп «Зоря комунізму» перейменовано в колгосп  «Зоря». 

 1950 року  відкрита  семирічна школа. У невеличкій кімнаті у двох шафах зібрані книги, що видавалися вчителями . А підручники дітям  батьки купляли за свої гроші.

1913 року контору колгоспу перебудовано під  ЗОШ І – ІІ ступенів.

 В цей час у сільській хаті-читальні налічувалося біля 200 примірників художньої літератури. Перший бібліотекар  Крока  Філік Федорович. Пізніше книги отримували централізовано з району: Деражне, Степаня, Березного,Костополя – в залежності від  адміністративної  зміни району. Бібліотекар  Кошмакова  Ідя Азіковна.  1958 року  бібліотека перенесена  у новозбудований  клуб, зроблені  нові  стелажі. Бібліотекар Волинець Любов Данилівна. В 1963-1996 роках  очолювала книгозбірню  Кравчук Ольга Максимівна.  До послуг 500 читачів книжковий фонд  сягав більше 7 тисяч. Бібліотека –одна з кращих у районі, носила почесне звання «Бібліотека відмінної роботи». Після реорганізації  утворена публічно-шкільна бібліотека с. Жалин , де  працює бібліотекарем Прищепа Валентина Михайлівна, об’єднаний фонд становить 12573 прим.

Відомі особистості села: Крока В.І. депутат обласної ради, вишивальниця Захожа Ольга Іванівна,килимарки: Оніщук Текля Олексівна, Прищепа Філіна Тохилівна, майстри по виробництву меблів: Оніщук Руслан Адамович, Базилевський Микола Тарасович. Приватні підприємці: Кравчук Михайло Михайлович та Стасюк Сергій Миколайович працюють  по виготовленню  пам’ятників з базальту.

В селі проживає 653 людини. Працює ЗОШ І-ІІ ст., 2 магазини, кафе,  медпункт, поштове  відділення, православна церква.

Підготувала Прищепа В.М. бібліотекар

Використана література:

1. Стежками легенд і переказів: фольклорні топоніми Костопільщини .- Костопіль: Костопільська друкарня .-  с.16
2. Спогади  старожилів села.