Понеділок, 11.12.2017, 17:53
Вітаю Вас Гість | RSS

Костопільська ЦСПШБ

Меню сайту
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Наше опитування
Як часто ви відвідуєте нашу бібліотеку?
Всього відповідей: 119
Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

ПШБ с. В. Стидин

 вул. Центральна , 4  

  Книжковий фонд-8121     Користувачів-529

  Бібліотекар Вітошко Наталія Володимирівна

 

ІСТОРІЯ БІБЛІОТЕКИ  СЕЛА ВЕЛИКИЙ СТИДИН

 

       Так в нашому селі хата-читальня була організована ще в далекому 1934 році в хаті жителя села Корнійчука Володимира Савовича.

    В даній хаті-читальні книги в основному, були на українській мові. Були тут  і журнали. Фонд приблизно нараховував 500 примірників, особливим попитом  користувався журнал ”Золотий колос” видавництва Львів. Під час війни вся література  була вивезена в село Гутвин, Малостидинської сільської ради.

     А бібліотека свою роботу знову відновила в 1948 році. Це вже була не хата-читальня,  а бібліотека яка знаходилась в хаті Стецюка Олександра Назаровича.

    Потім, з піднесенням сільського господарства на селі з розвитком освіти, культури розширилась і сільська бібліотека. В  1952 році було збудовано приміщення сільської ради, де і було розташовано сільську бібліотеку, яка налічувала  більше 500 прим. А в 1958 році було збудовано сільський клуб , куди перенесли   бібліотеку.

   З 1973 по 2012 рік працювала  бібліотекарем Деркач Марія Іванівна спеціаліст з бібліотечною освітою. Під час реорганізації бібліотека стала філіалом Костопільської ЦБС, знаходилася  у приклубному приміщенні. А після реорганізації  бібліотечної системи 1998 року, об’єдналася із шкільною бібліотекою і стала ПШБ, розмістилася  у 2 приміщеннях: приклубному та шкільному. Але незабаром знову фонд довелося перенести  у клубне приміщення. І з 2012 року бібліотеку очолила Вітошко Наталія Володимирівна.

   ІСТОРІЯ СЕЛА ВЕЛИКИЙ СТИДИН

 

           Село  Великий Стидин Костопільського району Рівненської області.

       На рівнинній місцевості правого берега річки Мельниці, притоки річки Горинь, за 35 км від районного центру  розкинулось звичайне поліське село Великий Стидин.

   Історія заснування населеного пункту  відноситься до кінця ХУ початку ХУІ століття. За церковними відомостями з 1869 року  уже  згадується с.Студень, де у 55 дворах проживало 221 чоловік.

    За переказами старожилів на цій території було багато джерел із чистою холодною, студеною водою. Тому ці місця називали Великими Студеницями. Поляки казали «Великі Студні». Минали роки. Розросталося село, але колись влучно сказана назва закріпилася,  згодом видозмінилася  у Великий Стидин.  Інші  старожили стверджують, що назва села походить від річки Студенка. Сьогодні - це канава, в яку перетворили річку під час проведення  «глобальної» меліорації на Поліссі.

    В минулому жителі села  були кріпаками Великостидинської економії графа Язерського. Поміщикам належало 600 га землі, а на одного селянина припадало 9 га орної землі. В основному селяни  займалися сільським господарством, а тільки невелика частина  працювала в поміщицькій гуральні, столярні, на валці лісу та обробці деревини. Кожен кріпак повинен  був відробити 3 дні панщини на тиждень.

      За церковними відомостями 1902 року в селі було 83 двори, де проживало 644 чол. На той час у селі була гуральня, де виробляли спирт,  корчма, два рази на місяць на території села відбувався ярмарок. Жителі села приймали  активну участь у революції 1917 року.  Граф Язерський проживав у Варшаві, а в селі тримав управляючих . У 1920 році він  продає землі  графу Полеховському,  пізніше, у 1933 році землі переходять  у володіння  графа Дідушинського, а з 1939р. ними владарює пан Мотек.

     На місці панської економії в 1940 році створена Стидинська МТС, а в селі організований колгосп імені Ворошилова.

  Під час війни село В.Стидин опинилося під німецьким ярмом. Багато односельчан пішли на фронт. 8 жовтня 1942 року організований перший відділ Української Повстанської Армії, штаб якого розташувався неподалік -  в урочищі Гутвин. 15 лютого 1943 року  партизанське з’єднання Ковпака вступило на територію села. 26 січня 1944 року  підрозділи 181 стрілецької дивізії під керівництвом генерал-майора Сараєва звільнили село від німецько-фашистських загарбників.

   І знову  1949 року відновлюється  колгосп, вже тепер -  імені Тимошенко . Пізніше,1960 року, його приєднують до колгоспу ім. Жданова сусіднього села Малий Стидень. Через чотири роки роз’єднують і в селі організовують колгосп «Іскра», що згодом реорганізовується у  СВК  «Іскра».

    1891 року відкрита церковно-приходська школа, де вже 1902 року навчалося 25 хлопчиків.   1910 року школа отримала  своє приміщення; учителем став  Назар Анатолієвич Гутовський, який закінчив курси Волинської Свято-Федоровської церковно-учительської школи. Пізніше організована початкова школа , де навчання велося тільки польською мовою. В 1966 році збудовано нову школу, яка діє і донині.

      В 1932- 1933 роках  Корнійчуком  Володимиром Савовичем організовано хату-читальню, яка  через деякий час  стала  сільською бібліотекою. 1987 року після реорганізації бібліотек, шляхом об’єднання сільської і шкільної, утворена  ПШБ с. Великий Стидин. 2013 року вона комп’ютеризована з підключенням до Всесвітньої мережі  Інтернет. Бібліотекар Вітошко Наталія.

   Шедевром архітектурної пам’ятки ХУІІІ ст. є Покровська церква,  побудована в 1768 році на кошти прихожан. Дерев’яна, трьохкупольна, із залізним покриттям. Побудована  за допомогою  однієї сокири. З 1902 року у церкві було 5 дзвонів, що не збереглися до наших днів. Капітальний ремонт приміщення проведений 1906 року  на кошти прихож. При церкві була земля: огородженої 1\2 десятини, орної 15 десятин, сінокосної 6 десятин. Землі піщані, бідні, вони приносили 300 крб. доходу в рік.

  З 1951 року у селі почала працювати лікарня, аптека, а з 1963 року село електрифіковане.

    В 1991 році в с. В.Стидин створено сільську раду. Село має свій герб: у зеленому полі летить в гору срібний лелека з червоним дзьобом і ногами та чорними пир’їнами на крилах і хвості, під ним – чотири золоті пелюстки. Прапор: квадратне зелене полотнище, на якому вгору летить білий лелека з червоним дзьобом і ногами та чорними пір’їнами на крилах і хвості, під ним – чотири золоті пелюстки.

    Місцевість багата на природні джерела з джерельною  питтєвою водою і на розкішну рослинність. Багатий тваринний  світ. Ліс використовується як будівельний матеріал, паливо та матеріал для виготовлення меблів. В окремих місцях зустрічається будівельний пісок, глей, глина,торф.

   На даний час є частина  назв урочищ, кутків, про походження яких не знають навіть старожили. Зокрема: «Вигін» - сьогодні це назва вулиці, а раніше це «громадська земля», що належала  сільській громаді і куди виганяли випасати худобу: коней,овець, свиней, гусей. За колгоспним садом по ліву сторону від траси Гута –Костопіль розташоване  поле «Дуброва». Раніше тут зростав дубовий ліс, тобто була діброва, проте  згідно місцевого діалекту  назва змінилася – «дуброва».

  « Колодища » -  поле за лісгоспом, куди були навезені панами  колоди чи то для будівництва, чи для вимощення дороги.

   «Кубла»- поле, орна земля. Раніше тут був ліс із розореними ділянками землі для вирощення картоплі, пшениці. Переважно в пониззях, болотистих місцевостях, багатих на торф. Спекотним літом болота, які були розкидані «кублами» висихали, а торф вигоряв на сонці. Версія друга: тут був ліс із кущами-хащами. Ці зарослі облюбували птахи, де будували свої гнізда, «кублилися»- звідти пішла назва урочища.

 «Колонія»- до другої Світової війни тут знаходився німецький і польський  хутір. З початком війни жителі виїхали, назва залишилася.

«Лиса гора» - раніше були такі піски, що підводи грузли. Нічого не росло, було дійсно лисо.

  В сільському парку, що в центрі села, споруджено пам’ятник в честь воїнів-односельців.

         В селі є майстри та майстрині , а саме: вишивка бісером Рокунь Оксани, плетіння Ткачук Ірини, ручна ковка Вітошко Віктора.

       На даний час в селі Великий Стидин проживає  663 людини. На території функціонують: амбулаторія, Великостидинська ЗОШ І-ІІ ступенів  охопила навчанням  69 школярів,    публічно-шкільна бібліотека з книжковим фондом7892 прим. книг та комп’ютером з підключенням до Інтернету, сільський клуб, поштове відділення, лісництво, 4 магазини.

Список використаних джерел

Наукова робота вчителя історії   Серган К.А.

написана зі слів старожилів та ахіву церкви.

Довідку підготувала бібліотекар  Вітошко Наталія Володимирівна.

 

Пошук


Для користувачів
в бібліотеці діє зона Wi-Fi



Що таке віртуальна довідка?

Корисні посилання



















Сайт Звіздівської публічно-шкільної бібліотеки

Блог Мащанської публічно-шкільної бібліотеки

Блог Мирненської публічно-шкільної бібліотеки





Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz