Субота, 21.10.2017, 16:53
Вітаю Вас Гість | RSS

Костопільська ЦСПШБ

Меню сайту
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Наше опитування
Як часто ви відвідуєте нашу бібліотеку?
Всього відповідей: 116
Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

ПШБ с. В. Мидськ

Шкільний провулок,7    

Книжковий фонд-19065   Користувачів-509

Бібліотекар  Шевчук Людмила Миколаївна

  ІСТОРІЯ БІБЛІОТЕКИ с. В.МИДСЬК

       В 1948-1950р.р. у Попковій хаті була  хата-читальня, яку згодом перенесли   у новозбудований  клуб. Проте приміщення було знищене вогнем.

 У 1958-60р.р. руками селян збудований новий клуб з бібліотекою. З1962 року бібліотеку очолила бібліотечний спеціаліст Жук М.С.  Пізніше  фонд перенесли у тісне  приміщення  сільської  Ради, то ж за браком місця довелося переносити знову, тепер у приміщення ФАПу, де  проіснувала  до 1987 року.

  1987 року закінчено будівництво  нового двоповерхового БК, де у просторій кімнаті розмістили бібліотеку. З часом не опалювалося  і нове приміщення  стало непридатне до використання.

      Шляхом об’єднання шкільної та сільської бібліотек, у 1998 році утворено публічно-шкільну бібліотеку с.В.Мидськ  і загальний  фонд становить 18197 примірників, що  перенесений  у 2 кімнати лісотехнічного ліцею.  Очолює ПШБ  Шевчук Людмила  Миколаївна з вищою педагогічною освітою.

       Бібліотекарями працювали:

Новак Антон Григорович /1948-1949р.р./

Ярошик Василь Іванович /1950р./

Дашкель Надія Семенівна /1951-1953р.р./

Худоба Ніна Іванівна /1954р./

Ярошик В’ячеслав Пахомович /1955-1956р.р./

Марчук Марія Савівна /1957-1960р.р./

Прохор Михайло Данилович /1961р./

Жук Марія Семенівна/1962-1997р.р./

 

      СЕЛО  ВЕЛИКИЙ МИДСЬК

Село Великий Мидськ є центром Великомидської сільської ради. Розташований за 45 км. від районного центру і залізничної станції Костопіль.

Поселення з назвою Мичеськ згадується у літописах 1150 р. Під назвою Медсько село відоме з 1577 р. Його назва походить  від слова "мідь”, оскільки у цій місцевості добували мідну руду,- це місце називали Міднище. Там  функціонували плавильні печі, їх залишки  на околицях  села збереглися і досі.

До  культури  доби кінця пізнього палеоліту, тобто  ІХ ст. до н.е.  належать виявлені і досліджені стоянки поблизу сіл, одним з яких являється Великий Мидськ. За останні 30 років шляхом розкопок  виявлені також пам’ятки  стжижовської культури, особливостями якої є посуд, пишно оздоблений  відбитками мотузки.

На території села  є видатна пам’ятка епохи Київської Русі - старовинна фортеця - городище ХІ-ХІІ ст.  двох видів: підковоподібне городище, обведене валом і ровом, має правильну овальну та округлу форму, 85 сажнів в окружності і поблизу його - друге городище - трикутне, 27 сажнів довжини і 19 ширини. В районі урочища Березник були поселення  найдавніших людей. Це видно з того,що по дорозі на с. Осову, на пагорбі знайдено місце стоянки цих  людей.

В цьому ж столітті, зокрема в 1599 році князь Острозький дарує Степанському монастиру село В.Мидськ разом з млином, ставом, медовою даниною та всіма угіддями.

В 1620 році Степань стає власністю князів Заславських. Їхньою власністю стає і село Великий Мидськ.

В  період феодалізму село належало поміщиці Підгородницькій, пізніше - Скаржинському Віктору Петровичу- аж до 1924 року.

Крім того, що селяни відробляли до 1861 року панщину та платили оброк, за найменшу провину їх карали. В роки громадянської війни в ряди Червоної Армії пішло  5 чоловік, частина з них загинула.

З 1925 року село Великий Мидськ входило до Волинського воєводства Костопільського повіту Стидинської гміни.

Перебуваючи під подвійним гнітом панської Польщі, жителі у 1929 році засновують КПЗУ. Ніякі  репресії не зламали віри у возз’єднання західноукраїнців із братами на сході.

 Уже в передвоєнні роки, на подвір’ї колгоспного млина польські геологи проводили розкопки і на глибині двох метрів знову виявили самородки міді та мідну  руду, що також наводить на думку  про походження назви села.

В 1940 р. 35 бідніших селян об’єдналися в колгосп «Шлях до комунізму» на чолі з першим головою  Серганом Павлом Мусійовичем,а  головою сільради в той час обрано Новака  Кирила Павловича.

Під час німецької окупації вивезено до Німеччини 13односельчан, 140 чоловік закатовано, 53 мешканці села воювали на фронтах.

4 листопада 1943р.  через напад загону УПА на німецьку колону, 79 мирних жителів зігнано у хлів Ромашко У.К. і спалено живцем. Кожного року на  свято Казанської Богоматері, великомидці  вшановують пам’ять спалених біля пам’ятника з чорного базальту.

Восени 1943 року під ударами Радянської армії фашисти  відступили, повністю село  визволене в 1944 році.

 В 1948р. селяни організували колгосп імені Леніна. Невдовзі сільськогосподарська артіль носила ім’я Чапаєва. В селі збудовано восьмирічну школу на 200 учнів, ліквідовувалася  неписьменність.

У розвитку колгоспу відчувалася  значна допомога держави, який на той час  мав дві рільничі бригади, великі  бригади  механізаторів та  тваринників. Зріс урожай різних культур, був великий приріст худоби. З хуторів переселялися  у село, будуючи собі добротні будинки. Збудовано шосейну дорогу, що сполучає із районом автобусним сполученням. Збудований медпункт. Працювали дитячі ясла, швейна майстерня, млин. Підвищився  матеріальний і культурний рівень селян.

В 1971 році засноване  Великомидське лісомисливське господарство, яке спеціалізувалося  на лісовирощуванні та веденні  мисливського господарства. Керує ним в даний час Овдійчук Володимир Іванович. В урочищі  Пересажень створене мисливське  господарство «Поліське», основний напрям діяльності його – мисливський  туризм. Жителі села та приїжджі  люблять відпочивати на полянах, збирати ягоди та гриби.

У 2000 році землі КСП імені Чапаєва  розпайовані серед 458 пайовиків і заснований сільськогосподарський виробничий колектив «Мрія».  В липні 2006 року розпочато розробку базальту.

               Зі спогадів  старожилів:  у 1907 року на території села функціонувала   двокласна церковно- приходська школа, де навчання велося  російською мовою. В період польської окупації в селі було кілька шкіл: дві початкові для українців (навчання велося польською мовою) та німецька школа (на території Колонії). Поляки вчилися в  польській школі с.Гута, євреї - в с. Осова. В післявоєнний період працювала початкова школа, а в 1946 році  була заснована семирічка. Вже в наступному ,1947 вона стала середньою. Протягом 1961-1965 років школа переведена  у восьмирічну, а потім знову у середню. В 1989 році добудовано новий корпус школи, спортивну залу. У вересні 2003 року загальноосвітня середня школа була реорганізована у Великомидський лісотехнічний ліцей, а з 11 жовтня 2006 року вона працює  як  навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - ліцей».

        Будинок культури, збудований на честь 70-річчя Великого Жовтня в 1987 році. Завдяки проекту, виграному сільрадою в 1913 році,  реконструйований, з добудовою  третього поверху. На базі будинку культури розміщений краєзнавчий музей. Сюди ж перенесено публічно-шкільну бібліотеку.

        В повоєнні часи (1949-1950р.) в селі організована  хата-читальня. Пізніше працювала  бібліотека  в клубі.  В 1987 р. проведена реорганізація бібліотечної системи  і її об’єднали із шкільною у публічно-шкільну бібліотеку. Бібліотекар Шевчук Людмила

         Свято-Троїцька церква збудована в 1759 році на кошти колишнього поміщика Антона Дзербицького.  В 1882р. добудована  дерев’яна  дзвіниця. Це одна з найбільших церков району (напівсобор, що належить до монументальних споруд початку ХХ ст. В його композиції втілено ознаки  так званого «єпархіального» стилю, де головним елементом є масивний зруб нефу зі складним рубленим перекриттям. Точніше, рубленим є тільки центральна частина завершення-восьмерик, що тримається на 4-х парусах і заломі. Решта восьми - гранних верхів - каркасні і мають декоративний характер, імітуючи п’ятиверху композицію північноросійських храмів. Настоятель храму – священник УПЦ Василь Лазарчук.

          Вихідець із с. В.Мидськ Новак В’ячеслав Іванович 1928 року народження. Пізніше проживав у м.Костопіль та м.Рівне. Писав  власні твори у вигляді віршів, розповідей, де «вихваляя банди ОУН, дискредитував керівників комуністичної партії, зберігав удома антирадянську літературу».

 Співачка Коваль Жанна Олександрівна, яка записала весільний обряд та багато місцевих пісень. Приймала участь та отримала призи у  фестивалі «Над Замчиськом» та карооке на майдані в м.Рівне 2004 року.

  Нині в селі проживає  850 чоловік. На території села  є сільська рада,  СВК «Мрія», лісомисливське лісництво, сільське споживче товариство,  дитячий садочок, відділення зв’язку, ФАП, середня школа, Будинок культури, бібліотека, церква, магазини, кафетерій «Надія», Великомидський базальтовий кар’єр.

Використана література:

Обереги духовності: з історичних православних храмів Костопільщини.-Костопіль.-2000р.

Стежками легенд і переказів.Фольклорні топоніми Костопільщини. –Костопіль.- Костопільська друкарня.-2001.- С.10

Стежками села Великий Мидськ/Горбова Ю.- Рівне: Овід, 2012.- 124с.

Підготувала  бібліотекар Шевчук Людмила Миколаївна

 

Пошук


Для користувачів
в бібліотеці діє зона Wi-Fi



Що таке віртуальна довідка?

Корисні посилання



















Сайт Звіздівської публічно-шкільної бібліотеки

Блог Мащанської публічно-шкільної бібліотеки

Блог Мирненської публічно-шкільної бібліотеки





Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz