Понеділок, 23.10.2017, 07:18
Вітаю Вас Гість | RSS

Костопільська ЦСПШБ

Меню сайту
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Наше опитування
Як часто ви відвідуєте нашу бібліотеку?
Всього відповідей: 116
Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

ПШБ с. Головин

 вул. Л. Українки, 74   вул. В.Прищепи,24  

 Книжковий фонд-20220   Користувачів-551

 Бібліотекар: Сівук Світлана Дмитрівна

 

ІСТОРІЯ БІБЛІОТЕКИ

     На одному із сеймів представники ОЦН вибороли право мати на селі українську бібліотеку. На початку 30 років з’явилася хата-читальня в оселі Козловець Євгенії Макарівни.Завідував нею Таргоній Фонь Андрійович. Книги були польською та українською мовами. Додому видавали книги тільки в неділю. За ідеї про самостійну Україну Фоня  з активістами відправлено до Берези-Картузької – тюрми, а бібліотеку закрито.

 

  В 1948 році при  клубі сформовано бібліотеку , яку  очолила  Лукомська Мотря. Фонд бібліотеки налічував більше 3 тисячі, а читачів -140. З учителями ставили п’єси, проводили танці. Пізніше бібліотеку перенесли у приміщення сільської ради і працювала Чухлова Марія Георгіївна. З 1955 року бібліотеку прийняла  Ільчук Євгенія Іванівна. Пізніше побудували хату, де дві кімнати: читальний зал і сховище  займала бібліотека з книжковим фондом 4200 примірників.

 1972 року закінчено будівництво Будинку культури і книгозбірню перемістили  у дві кімнати, завідувала  Максимчук Галина Адамівна. Пізніше її очолила Буржинська Антоніна Дмитрівна  з дочкою Оксаною.

   Після реорганізації мережі ,  організовано публічно-шкільну бібліотеку залишилася очолювати культосвітній заклад Оксана Михайлівна. Фонд уже сягав 20996 примірники для 520 читачів. Бібліотека знаходиться у двох приміщеннях : при клубному та шкільному. В даний час бібліотекарем працює Сівук Світлана.

 

                          с. Головин Костопільського району Рівненської області

            Село Головин належить до Головинської сільської ради,  розташоване в південній частині Костопільського району,за 15 км. від районного центру  та  60 км. від м. Рівне.

          Точна дата заснування села Головин невідома. Але заселені ці землі були ще з сивої давнини. Про це свідчать знахідки римських монет в селі Головин.  Дослідники вважають, що у I – V ст. н.е. тут проживали представники черняхівської культури (праслов'яни), які підтримували відносини з Римською імперією. З архівних даних відомо, що у 1502 році польський король Олександр надає маєток Головин з хуторами у користування луцькому старості Семенові Юрійовичу з Гольшан,  який побудував замок . Пізніше Головин перейшов у власність князів Острозьких. У 1715 році мешкало 530 жителів, а село належало Чарторийським панам.                          

          Щодо походження назви «Головин» існує декілька легенд . Одна з найвірогідніших     говорить , що у ХV столітті, в період польсько - литовського панування , князь Свидригайло був змушений зректися великокнязівської влади. В його власності залишились українські землі на Волині та на Поділлі . До участі в управлінні своїми володіннями князь залучив і місцевих бояр, роздавав їм «жалувані» грамоти і маєтки. Бояри  організували  на території сучасного села фільваркове  господарство,  яке стало для навколишніх дворищ головним місцем відбуття панщини та збору податків. Звідси й назва – головне місце. Якщо ж вірити іншій легенді: виникнення назви села пов’язане з нападами монголо-татарської  орди  за часів Київськоі Русі.  Під час одного з наступів, коли  чужинці захопили  Київ і прямували  до галицько - волинської землі, назустріч  їм виступило руське військо. Воїни, почувши про наближення ворогів до річки Горинь, переправились на правий берег на тому місці, де зараз  розташоване село Злазне. Неподалік  від нашої місцевостіі відбулася вирішальна, «головна» битва . Звідси і назва – Головин .

      З історичних документів відомо , що у 1753  році постановою так званої  Кульбишівської  угоди  село отримав у власність князь Любомирський, який продав його графу Ворцелю .У 1789  році в селі збудовано дерев’яну церкву, а в 1874  році відкрито церковно- приходську  школу . У другій  половині  ХІХ ст. землі належали так званому «Удельному відомству». В селі налічувалося 157 дворів і проживало  927 жителів. За Ризьким мирним договором 1921 року наш край  потрапив під владу Польщі. З вересня 1939 року територія опинилася в складі Радянського  Союзу.  А в кінці літа 1941 року   село окупували німецькі загарбники . З цього часу по 1944 рік  землі були окуповані ворогом. В січні 1944 року біля села тривалістю  два тижні, йшли бої. Червона армія наступала на укріплені ворожі  позиції. Відступаючи, фашисти спалили дві церкви , майже всі будинки . За роки  війни 58 односельчан були призвані на службу , 27 з них загинули на фронтах . В селі були  активісти УПА . На сільському кладовищі похоронений сотник УПА «Вихор-Завірюха» Роман  Карлович  Кернтопф , який загинув  у нерівному бою з ворогом .  Село зруйноване. У 1949 році  , коли люди тяжкою працею зуміли нажити деяке добро : коней, сільськогосподарський реманент - почалась  колективізація . Так на території  Іваницької сільської ради  , до якої входило село Головин  , утворилося два колгоспи  «30 років ВЛКСМ »(с. Іваничі ) та «30 років УРСР» (с. Берестовець) , які 28 грудня 1950 року  об’єдналися в один – «Імені Леніна» . Колгосп очолив Пшеничний , а   пізніше – Ніколаєв Федір Іванович.  До кінця 1950 року все населення села змусили вступити до колективного господарства. На той час  в селі налічувалось 511 дворів і проживало 1745 громадян . У 1952 році  колгосп «Імені Леніна» роз’єднали  на два; колгосп «Імені Шевченка» с. Головин та с. Берестовець очолила Коваль Марія Федорівна . У березні 1959 року ці господарства знову були об’єднані  у колгосп «Імені Леніна» , який  через 3 роки  перейменовано на «Маяк». Протягом наступних років колгосп очолювали : Коваль Петро Павлович,  Пічка Григорій  Іванович, Бондарчук Микола  Прокопович , Савонов Валерій Васильович, Крока Леонід.                                                                                                                   

          Село та його околиці поділені на місцевості: Кургани , Оселиця , Пасічки , Брукаловщина , Борок , Христища , Байків Мох , Черень , Кринка , Дворище , Смолярня , Вузьке , Широке , Остальчики , Могили , Янова Долина . Два останні урочища є історичними пам’ятками , свідками мужньої боротьби  проти  поневолювачів . Урочище Могили – місце трагічної  загибелі  багатьох воїнів УПА в нерівному бою з німецько-фашистськими загарбниками .

          Хрест – символ пам’яті височіє в урочищі  Янова Долина . Тут 23 квітня 1943 року були розстріляні сім’ї поляків , які проживали в Головині та навколишніх селах . Майже дві сотні імен викарбувані на гранітних плитах. Неподалік - пам’ятник радянським  військовополоненим,  жорстоко закатованим  фашистами в Івано-Долинському  військовому  таборі, де  майже 100 чоловік були по звірячому вбиті підступним ворогом .

          У селі Головин є обеліск Пам’яті односельчанам ,  які загинули на фронтах Другої світової війни. Невідомий солдат з каскою в руці і опущеним автоматом схилив голову перед  полеглими побратимами. На плитах біля постаменту увінчано імена відданих захисників рідного краю . Пам’ятник був  встановлений  на подвір’ї  старої  школи, а у 2000 році перенесений до нового приміщення Головинської ЗОШ .

          Однією з пам’яток  архітектури  є Свято-Михайлівська православна  церква  Київського патріархату. В 1992 році її побудовано на тому ж місці , де  з 1789 року стояв старий дерев’яний храм,  який був спалений німецькими загарбниками  у роки Великої Вітчизняної війни .

           Село Головин славиться  народними  умільцями , майстрами  декоративно -прикладного  та декоративно-ужиткового  мистецтва .  Це Андрущик Ніна Леонтіївна , Пиптик Петро Миколайович, Демчук Володимир Макарович, Никончук Євгенія Флорівна , Остапчук Наталія Миколаївна. Майстрами  поетичного слова є Демчук Алла  Володимирівна,  Боровець Галина Василівна , Яцишина Ганна.

     Корнійчук  Микола Павлович  -  композитор, педагог, виконавець, декан музично - педагогічного  факультету Рівненського державного  гуманітарного  університету. І хоч народився він у Костополі, в післявоєнний час сім’я Корнійчуків переїхала  в с. Головин, де Микола  навчався в сільській школі, У своїх творах митець оспівує красу і велич  краю,  в якому виріс .                                   

         Ростислав Володимирович  Ягнич  - майстер поетичного слова . В його доробку  кілька збірок поетичних та прозових  творів : «До дідуся в гості » , «До вас я руки простягаю» , «Село – моя любов , моя печаль». Ростислав Володимирович народився в селі Головин,  нині проживає в селі Старий Берестовець .

         Микола Сергійович  Новак  - лауреат першого конкурсу «Вчитель року» на Рівненщині,  керівник обласного клубу вчителів історії,  делегат  І з’їзду педагогічних працівників України , відмінник народної  освіти України , удостоєний звання «вчитель –методист» . Певний час Микола Сергійович  працював в Головинській ЗОШ . Ще й досі з любов’ю згадують колишні учні свого вчителя та цікаві уроки історії. Після закінчення вчительської кар’єри, спробував себе в поетичній майстерності. З під його пера вийшли збірки «Любов , влада  і революція», «Селянський бізнес», «Почуй, Боже, мою молитву» .

         Нині село Головин є центром Головинської сільської ради , налічує 319 дворів, де проживають 970 жителів . На території села знаходиться сільська рада , відділення зв’язку, ЗОШ І-ІІІ ступенів, дитячий садок,  Свято- Михайлівська православна церква,  будинок культури,  публічно- шкільна бібліотека, п’ять продуктових магазинів, два - промтоварних , приватні підприємства по обробці базальту та граніту .

        Список використаної літератури :                                                                                                            

1. Архівна документація Головинської сільської ради .                                                                                       

2. Король В. Ю. Історія України. – К.: Видавничий центр «Академія» , 1999.                                                          

3. Тхор В. І. Історія нашого краю . – Рівне.: ППФ «Волинські обереги» , 2001.                                                

 4. Цинкановський О. П. Стара  Волинь і Волинське Поділля . –К.:»Шкільний світ», 2001.

 

 Підготувала  Сівук Світлана Дмитрівна, бібліотекар

Пошук


Для користувачів
в бібліотеці діє зона Wi-Fi



Що таке віртуальна довідка?

Корисні посилання



















Сайт Звіздівської публічно-шкільної бібліотеки

Блог Мащанської публічно-шкільної бібліотеки

Блог Мирненської публічно-шкільної бібліотеки





Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz