Середа, 13.12.2017, 15:55
Вітаю Вас Гість | RSS

Костопільська ЦСПШБ

Меню сайту
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Наше опитування
Як часто ви відвідуєте нашу бібліотеку?
Всього відповідей: 119
Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Наш край

Мій Костопіль
(Муз. В. Зданюка, сл. А. Карп’юка)

У лелечому краї
Річка хвилями грає,
Очерет пісню тихо співа.
Місто ніжно зелене
Стало рідним для мене,
Наче матері рідні слова.


Полісянки гостинні,
Як на всій Україні —
Завітайте у гості (у гості) до нас.
Мій Костопіль коханий
Під сузір’ям каштанів
Радо стріне із квітами (з квітами) вас.

 

Костопіль
Історична довідка

   Майже до кінця ХУ111 ст. тут , на березі річки Замчисько, було поселення Остальці - передісторія Костополя, про що свідчить згадка у подимному реєстрі 1648 року. Місто засноване за привілеєм польського короля Станіслава Понятовського 14 листопада 1783 року на прохання графа Леонарда Ворцеля, який на той час володів багатьма десятками сіл Степанського ключа. 1883 році прокладена залізниця Рівне – Сарне – Лунінець, яка сприяла економічному розвитку міста . У повоєнному періоді Костопіль був повітовим містом, який охоплював дві міські гміни: Костопіль і Березно та шість сільських. Містечко налічувало біля 1600 мешканців, з них майже тисяча євреїв. У 1930 році цей рахунок сягав 7100 осіб. У міжвоєнний період знаходилися тут: костел, церква православна, три синагоги. Діяли такі промислові підприємства : склозавод, фабрика фанери і меблів, 2 млини, 2 лісопильних заводи, шкіряна фабрика і фабрика олії. Шкіл у Костополі було чотири. Місто в переважній одноповерховій дерев’яній забудові мало також цегляні будинки, двоповерхові з магазинами та різного роду майстернями ; в центрі міста був ринок із синагогою.1 липня 1941 року в місто вступили німецько- фашистські війська: проводились масові арешти, знищено багато люду , особливо євреїв; погромлені промислові підприємства., частину обладнання вивезено до Німеччини. А визволений Костопіль 14 січня 1944 року воїнами 121-ї гвардійської Гомельської дивізії під командуванням генерал- майора Л.Д.Червонія та партизанами з’єднання С.Ф.Маликова. Під час війни у місті видавались « Костопільські вісті», організоване товариство «Просвіта», постійно друкувались вірші молодих поетів Герася Соколенка та Миколи Бовкуна з якими дружив Улас Самчук. У бою за місто загинув молодий поет з Житомирщини Олекса Прокопчук. На Костопільщині народився талановитий художник, графік Ніл Хасевич, самобутній митець і полум»яний патріот. З історією міста також пов»язані шляхи подружжя лікарів Рощинських та відомих діячів української літератури – Юрія Жилка і Леоніда Мосандза. У вересні 1944 року розпочав роботу домобудівний комбінат, що згодом перетворився у потужне підприємство., засновано харчопром . Протягом 1945 -1957 років працювало педучилище, в цей період засноване медучилище, організована школа – інтернат. Згодом відкрито музичну дитячу школу, засновано дитячо-юнацьку спортивну школу . У 90-х роках на базі ДБК відкрито ВПУ- 1. Крім 5 загальноосвітніх шкіл у Костополі працюють гуманітарна гімназія, ліцей- інтернат спортивного профілю, технічний коледж, філія Рівненського медичного коледжу. Мережу позашкільних закладів складають будинок школярів та юнацтва, станція юних техніків, школа інтелектуальних ігор «Сузір’я», ДЮСШ. Культурнодозвіллєвий комплекс представлений Будинком культури, районною бібліотекою, районною бібліотекою для дітей та юнацтва, 2 міськими книгозбірнями та 7 шкільними відділами ЦДЮБ , музичною школою мистецтв, краєзнавчим музеєм. Особливою подією стало 22 травня 1995 року – відкрито пам’ятник Т.Г.Шевченку. Станом на 1 січня 2007 року в місті проживало майже 30 тисяч населення.

Легенди про походження назви міста Костопіль

  Перша версія: У давнину ще за часів монголо-татарської навали у цій місцевості відбулася страшна, кровава битва між озброєними татарвами та полісянами. Билися не на життя, а на смерть. Коли розвіявся туман на столоченій траві лежали купи людських тіл; страшний стогін стояв над полем. Кажуть, не було кому ні ховати , ні оплакувати загиблих. Пройшли літа. І коли місцевий поліщук орав землю , то час від часу виорював жовто-білі людські кості. Костяним полем стали називати місцевість. Від цього і походить назва- Костопіль.

Друга версія: У графа Леонарда Ворцеля була донька на ім.»я Констанца. Ото ж можливо назва міста походить від імені доньки.

Третя версія:  Син Данила Галицького Костянтин , побудував на березі річки замок, тому довкілля назвали Костевим полем, а річку – Замчиськом.

Четверта версія: Навколишні поля всіяні камінням, а слово «камінь» польською мовою звучить як «костка». На теренах краю на той час проживало багато поляків. Ото ж , можна припустити, що Костопіль – полонізована назва українського містечка. Ч о м у до Костополя завітала творча група телеканалу « Інтер»? Нещодавно в Костополі працювала знімальна група телеканалу «Інтер». Основною метою її візиту були пошуки членів родини відомого російського політика, лідера ЛДПР, доктора юридичних наук, заступника голови Державної Думи РФ Володимира Жириновського. Дід Жириновського Іцхак Едельштейн на початку та до 40 років минулого сторіччя володів однією з великих приватних лісопилень, був головою єврейської громади містечка, відомим меценатом, користувався повагою серед міщан… Батько Володимира Жириновського Вольф працював агрономом на Рівненщини і встиг емігрувати ще до початку кривавих воєнних подій. Помер в Ізраїлі. Ця історія, як свідчать події, повинна мати продовження. А в мальовничому куточку урочища Лісничівка у серпні 1941 року фашистами та естонським поліційним батальйоном «Естланд» розстріляно майже 2 тисячі мешканців Костополя. Саме тут, - у братній могилі, знайшли свій останній притулок дід, бабуся, тітка І двоюрідна сестра Жириновського.

Видатні особистості
Просвітяни Рощинські

Наприкінці 20-х років значну роль у піднесені національної свідомості населення відіграла громадська організація «Просвіта». Значну просвітницьку діяльність проводило подружжя лікарів Рощинських – Петро і Ганна. Прибувши до Костополя, Рощинські почали займатися приватною лікарською практикою і громадською діяльністю. Помешкання лікарів у поліському місті стало не тільки центром кваліфікованої медичної допомоги. Тут можна було почитати свіжу газету, почути цікаву новину, одержати щиру пораду чи меценатську підтримку для того чи іншого просвітянського заходу. З ініціативі Ганни Рощинської в Костополі виникає філія Союзу українок, а в довколишніх селах - її осередки .Разом із чоловіком організовувала шевченківські вечори, новорічні ялинки для дітей, виступала з читанням лекцій у просвітянській світлиці. І всюди лікарі Рощинські були бажаними й шанованими. За громадську роботу почалося переслідування польською окупаційною владою, а пізніше і німецькою. І врешті решт 23 лютого 1943 року їх разом з іншими заручниками фашисти розстріляли на подвір»ї Кременецької тюрми.

Вони стали вченими

 Кособуцький Петро. Народився 5 липня 1951 року в с. Пеньків Костопільського району. Після закінчення міської середньої школи №1 ім.Т.Г.Шевченка став студентом Львівського університету ім.. І. Франка. Наступним випробуванням для нього став Київський академічний інститут фізики, де він працював, навчався в аспірантурі і захистив кандидатську дисертацію. Потім був період наполегливих пошуків, експериментів, навчання в докторантурі. Петро Кособуцький - автор багатьох наукових статей, ряду підручників, монографій, запатентованих винаходів. Як талановитий учений, він не раз брав участь у роботі міжнародних конференцій і конгресів. У 1996 році здобув учений ступінь доктора фізико- математичних наук. Працює в університеті «Львівська політехніка». Мельник Віктор. Народився 3 червня 1956 року в м. Костопіль. Виховувався у робітничій сім’ї. Закінчив середню школу №1 ім. Т.Г.Шевченка і впродовж 1973-1978 р.р. навчався у Київському педагогічному інституті ім. М.Горького. З 1983 року його праця і наукова діяльність пов’язані з Центральним ботанічним садом НАН, де він пройшов шлях від аспіранта і до завідувача відділом природної флори. У 1986р. захистив дисертацію на звання кандидата біологічних наук. Тема його дослідження- « Ялина європейська в автохтонних місцезростаннях Українського Полісся». Віктор Мельник – автор 75 наукових праць з ботаніки та екології, в тому числі двох монографій. Його дослідження друкувались не лише на Україні, а й у Росії, Болгарії, Польщі, Швейцарії. У 1997 р. Віктор Мельник став доктором біологічних наук. Практичним результатом його наукової діяльності є створення 30 заказників.

Майстри пера

Петро Якович Велесик народився 2 січня 1994 року в селі Гута Костопільського району. Навчався у Степанській середній школі. Закінчив фізико- математичний факультет Рівненського педагогічного інституту. Згодом здобув і журналістську освіту. Працював у Сарненському та Костопільському районах. В даний час проживає у м. Рівному. Автор поетичних збірок «Вербова колиска «, «Бурштинова роса», « Сполохані коні», ”Схололе стремено”, « Сенс нестерпного польоту», книжки оповідань «Приворотне зілля». Його перу належать « Вибрані твори», збірка віршів для дітей «Що пише бусьок». У 1983 році опублікував історико- краєзнавчий нарис «Костопіль», а в 2001р.- художньо-документальні розповіді «Таємниці лісів Рівненщини». Лауреат обласної літературної премії імені Валер’яна Поліщука. Член Національної спілки письменників України. Святослав Богданович Праск народився 5 квітня 1941 року в с. Кургани Березнівського району. Закінчив Березнівську середню школу №1. Навчався на географічному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка, де здобув перший літературний гарт, відвідуючи Львівський клуб творчої молоді. Зазнав тривалих переслідувань за активну участь в культурному житті та національно- відроджу вальних процесах серед студентства. Усе після вузівське життя провів у Костополі: учителював, працював у редакції районної газети. Був першим головою осередку товариства української мови у нашому місті. Святослав Богданович друкувався в періодичних виданнях, обласному літературному альманасі. В 1991році вийшла збірка поезій «Незамолений гріх». Друга поетична книжка «Купава» виражає любов до неньки – України, до рідного поліського краю, про що свідчить зображення жовтої квітки, що прорвалася у вільний світ до небесної блакиті крізь колючий дріт на обкладинці.. Поетична збірка 2000року - »Піднебесний птах». В цей період виходять гостросюжетні романи «Межа», Здобути або не бути», «Живиця». У видавництві «Азалія» вийшла перша книга роману – трилогії « Столочене жито». Лауреат Рівненської обласної літературної премії ім.. Григорія Чубая. За багаторічну активну просвітянську діяльність нагороджений золотою медаллю «Будівничий України» Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка. Анатолій Микитович Карп’юк народився 1 липня 1932 року на Волині. Середню освіту здобував у Берестечку – місті, відомому з часів Богдана Хмельницького. Навчався в Луцькому педінституті ім.. Лесі Українки на історико-філологічному факультеті. З 1958 року вчителював на Костопільщині : у селах Космачів, Пеньків, а пізніше три десятиліття викладав українську мову і літературу в середній школі №1 ім. Т.Г.Шевченка м. Костопіль. Видав три збірочки для дітей : «Сорочині іменини», «Загаданки для Оксанки» , «Сонячний зайчик» і дві книжечки- розмальовки: одну – у співавторстві з художницею Валентиною Михальською «Малювала киця хатку», другу – у співавторстві з Мариною Дід овець «Синичка». Його перу належить історико- краєзнавчий нарис «Костопіль». Він є упорядником книг «Обереги духовності», «Стежками легенд і переказів», «Спогади про Юрія Жилка», «Не приведи загинути рабом», «Лицар свободи» і «Невольничі пісні». В 2004 році став лауреатом регіональної краєзнавчої премії « За відродження Волині». Анатолій Карп»юк – автор збірки гумору «Дача в дипломаті» та книжки лірики «На крилах часу».

Культурне і мистецьке життя

Книгозбірнями Костополя різних систем і відомств обслужено 14942 читачі. До їх послуг бібліотечні ресурси налічують біля 300 тисяч примірників. Костопільська районна бібліотека як методичний і управлінський центр одна з перших на Україні в бібліотечній галузі реорганізувала централізовану бібліотечну систему і мережу шкільних бібліотек в централізовану систему публічно- шкільних бібліотек, якій 13 березня 2008 року виповниться 10 років з дня створення. До послуг жителів Будинок культури з його далеко знаним народним ансамблем «Веселка» та народним жіночим ансамблем «Купава», центр культури та дозвілля молоді, краєзнавчий музей, школа мистецтв, котра щорічно займає призові місця серед споріднених закладів області.

Їх покликання - мистецтво

 Валентина Михальська народилася у Волинській області. Але через стан здоров’я батьки змушені були віддати її в Костопільську спецшколу-інтернат. Доля послала дівчині нелегкі випробування; через важку недугу вона перестала ходити. Проте мужня волинянка знайшла своє місце в житті – стала відомою художницею. Двадцять років тому Валя почала малювати, і це стало сенсом її життя. Нині в її доробку- більше 800 картин, частина з них неодноразово експонувались у Костопільському краєзнавчому музеї. Валентина Михальські відома і як ілюстратор художніх книг волинських авторів. Віктор Володимирович Зданюк народився на Хмельниччині. Після закінчення Дубенського культосвітнього училища працює керівником народного аматорського поліського гурту «Нивка» і народного жіночого вокального ансамблю «Купава» Костопільського РБК. Автор багатьох пісень на власні слова і тексти місцевих авторів. Надрукував збірник пісень « Гей, там, над Поліссям». Віктор Дворецький. Майстер різьби по дереву. Народився в Костополі. Працював на склозаводі, нині - робітник підприємства «Рівне газ». З - під творчих рук умільця виходять чудові речі: декоративні тарелі, підсвічники, хлібниці, фруктівниці. Вироби мають витончені форми, відзначаються насиченістю орнаментів, виконані технікою виїмчастої різьби. Жоден виріб не повторюється. На нього як на народного умільця звернули увагу в 1990 році працівники столичного музею «Стародавній Київ». Відтоді вироби різьбяра з незмінним успіхом експонувалися в Костополі, Корці, Млинові, Києві, на « Музейних гостинах» у Рівному.


Пошук


Для користувачів
в бібліотеці діє зона Wi-Fi



Що таке віртуальна довідка?

Корисні посилання



















Сайт Звіздівської публічно-шкільної бібліотеки

Блог Мащанської публічно-шкільної бібліотеки

Блог Мирненської публічно-шкільної бібліотеки





Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz