Понеділок, 23.10.2017, 07:19
Вітаю Вас Гість | RSS

Костопільська ЦСПШБ

Меню сайту
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Наше опитування
Як часто ви відвідуєте нашу бібліотеку?
Всього відповідей: 116
Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Історія школи

Зі спогадів жителя села Мирне Мишкевича Григорія Пилиповича (1918 р.н.):

«-В 1900 році був помір землі. Карта цього поміру у мене збереглася від діда, Мишкевича Іона, який був у польського поміщика Рибчинського об’їждчиком. Цю карту я віддав у Костопільський краєзнавчий музей. Біля 1000га землі поміщиків Рибчинських було розділено між польськими осадниками-офіцерами. Це були пани: Островський, Шевчикевич, Хілінський, Салаган, Хорунжий, Роєць кий, Кухарський, Подсядний та ін.; всього було 23 двори. Печалівка належала тоді до Житомирської губернії. Вуйтом (керівник районного масштабу ) був пан Роєць кий.»

Зі спогадів Івана Онисимовича Мельничука (1923 р.н.):

«- Село поляки ділили на дві частини. Північна частина належала полякам. Її називали «пілсудчина» , тобто, землі, які піл судський наділяв польським офіцерам і солдатам. А по другу сторону села жили українці. Границею між польською і українською територією була канава і ставок. В урочищі Гіполітовка, вздовж Яринівського шляху, були колонії поляків. Їх називали «мазури». Вони мали свою школу. В цій школі навчалися і діти польських осадників. В 20-х роках польський уряд побудував на околицях села смугу оборонних укріплень – бони. Вони збереглися і дотепер. В 1935 році поляки побудували велике приміщення, в якому мав розміститися госпіталь. Але в 1937 році тут поляки відкрили семирічну школу, спільну для українців і поляків. Навчання проводилося польською мовою.»

На рубежі XIX- ХХ століть в Печалівці працювала церковно-приходська школа, в якій навчалося 100 учнів і працювало два вчителі.

До революції в селі середню освіту мали два чоловіки: Пилип Гнатович Драганчук та Кур’ята.

В 30-х роках в селі діяла польська школа. Вона мала назву «школа повшехна», тобто, початкова. Навчання проводилось у дві зміни. Ходило до школи 50 учнів. Вчителями було подружжя Стоцьких. Спочатку навчання проводилося на польській мові. Потім Барбара Стоцька добилася, щоб навчання у першому класі проводилося на рідній українській мові.

Барбара Стоцька не мала своїх дітей, але дбала за інших. Вона бачила, що приміщення школи дуже мале, а тому дала гроші Андрію та Опанасу Драганчукам на будівництво будинку, частина якого буде зайнята під школу. А в 1934 році було орендоване ще одне приміщення в хаті Салівончука Опанаса. Тоді з’явилась можливість поділити класи. З Польщі приїхало ще дві вчительки. Навчання повністю по всіх предметах почали проводити на польській мові. Для польських дітей діяла окрема школа (розміщена на Політовці).

В 1935 році поляки почали будувати нове велике приміщення школи, в якому мав розміститися госпіталь. В 1937 році тут відкрили семирічну школу, спільну для польських і українських дітей.

Зі спогадів жителя села Мирне Захарчика Пилипа Григоровича (1926 р.н.):

«- Навчання у школі проводили польською мовою. Тільки один раз в тиждень вивчали українську. Між польськими і українськими дітьми панувала національна ворожнеча. Поляки називали наших дітей «мужиками», «жюбарикими», «кацапами».»

  • В 1938 році семирічку закінчило 8 українських дітей. Це – Ніна Дмитрук, Іван Омелянчук, Олександра Коваль (Кухарська) та ін.
  • В 1938 році, з приходом радянської влади, прийшла і реорганізація школи. Навчання велося українською мовою.
  • В 1941 році був перший випуск семирічної школи. Випускниками були: Яків Русак, Пилип Захарчук, Андрій Гаврилюк.

Під час війни (1941-1944 роки) навчання в школі було припинено. В 1942 році почалася епідемія тифу. В школі зробили частково госпіталь, а частково приміщення було відведено під конюшню. В 1944 році, після визволення області, району і села від німецьких загарбників, навчання було відновлено. В селі було взято курс на ліквідацію не писемності. Була організована вечірня школа і призначено культармійців по ліквідації не писемності. Вони спочатку працювали на громадських засадах, а пізніше отримували за це гроші.

  • В 1954 році був перший випуск середньої школи. Випускниками були: Володимир Салівончук, Антон Косянчук, Марія Поліщук, Марія Мельничук та ін.
  • В 1974 році було побудовано в центрі села нову, триповерхову середню школу. В якій впроваджено кабінетну систему навчання. Є актова зала, спортзал та їдальня.

 

Пошук


Для користувачів
в бібліотеці діє зона Wi-Fi



Що таке віртуальна довідка?

Корисні посилання



















Сайт Звіздівської публічно-шкільної бібліотеки

Блог Мащанської публічно-шкільної бібліотеки

Блог Мирненської публічно-шкільної бібліотеки





Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz