Вівторок, 24.10.2017, 01:23
Вітаю Вас Гість | RSS

Костопільська ЦСПШБ

Меню сайту
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Наше опитування
Як часто ви відвідуєте нашу бібліотеку?
Всього відповідей: 116
Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Історія бібліотечної справи

Історія свідчить. У 20-30-х роках ХХ ст. У районі створювались осередки Просвіти, члени яких поширювали твори українських письменників серед селян відкривалися хати-читальні, при яких крім голосних читок та бесід, готувалися вистави, організовувалися гуртки художньої самодіяльності.
Книжкові фонди хат-читалень сформувалися в основному із подарованих книг та закупленими із Львівського видавництва і переважно українських письменників, істориків, громадських діячів.
Хата-читальня у м. Костополі містилася по вул Грушевського, 70 поблизу церкви і мала освітнє спрямування: розучували п'єси, ставили концерти. Чимало згадок є про роботу хат-читалень сіл: М. Стидень, Підлужне, Печалівка, містечка Деражане.
Проте війна перервала роботу хат-читалень, під час якої значна частина книг знищена. Заглянемо у минулий 1944 рік. Серпень місяць. На розі нинішніх вулиць Коперніка, та бібліотеки в Костополі. Зав. Бібліотекою Демидюк А.А. та бібліотекар Шиліна В.М. збирали літературу у заможних міщан.

Шиліна В.М. в центрі світлини

Уже протягом наступного 1945 року книжковий фонд налічував 2903 примірники, з них 408 на польській мові. У цей скрутний для країни час, бібліотека отримувала 26 примірників газет, через бібколектор придбано 514 книг. На кінець року нараховувалось 400 читачів. Дитяча література відокремлена і юні читачі обслуговувалися 2 рази на тиждень.
У цей воєнний час снарядом зруйновано частину будинку і бібліотеку перенесли на протилежний бік по вул. Коперніка, 12 у три кімнати новозбудованого приміщення. Артіль „Красний мебельник” зробив стелажі, столи для виділеного читального залу; на посаду завідувача прийнято Поліщук М.П.
1946 рік. Відкриті бібліотеки на базі хат-читалень у селах: Костопіль, Моквин, М. Селища, Печалівка. Їх фонд складав 1935 примірників і розставлений згідно десяткової класифікації. Проводились голосні читки і бесіди, організовувались книжкові виставки:”Сталінська Конституція – сама деиократичніша у світі”, „ П'ятирічний план розвитку”
1947 рік. Після закінчення Львівського культосвітнього технікуму призначена завідуючою рай бібліотекою Середа Надія Григорівна. В перші повоєнні роки це була нелегка ноша: потрібно було дбати про папір, меблі, фонди, опалення. В практику входило обговорення книг Горбачова „Непокоренн ы е”, Василевської „Просто любов”.

Перша бібліотека для дітей

На семінарах давався інструктаж з проведення посівної кампанії, для чого організовано виставки сільськогосподарської літератури. Значна увага зверталася на лісовивозну, ставилися питання суто культурологічного характеру „Методика роботи з книгою”, „Покращення роботи хат-читалень”...
Розпочинають роботу Моквинська, Пісківська, Пере мінська, Міщанська сільські бібліотеки. І хоч завідувачі мали по 5-7 класів освіти до послуг 2146 читачів – 10362 примірники книжкового фонду. При клубах, на підприємствах організовані пересувки.
1948 року проведено переоблік фонду райбібліотеки і відібрано дитячу літературу для новоствореної дитячої. Комплектування переведено на бібколектор. Влітку цього року бібліотеки із с. Маща, Костопіль переведені у В. Любашу та Підлужне. Широко використовується МБА.
На семінарах виступають представники райкому партії та райкому комсомолу, райвідділу культури, проводяться практикуми бібліотекарів.
На початок 1949 року в селах налічувалось 8 сільських та 22 пересувні бібліотеки, відкрито у конторах 18 колгоспних із фондом до 400 примірників, де тінями книги в основному рахівники. Особлива увага звертається на залучення нових читачів, допомогу самоосвіті та політосвіті; оформляються лозунги, плакати, де висвітлюється збирання врожаю та хлібоздача.
У липні 1949 року організовується Яснобірська сільська бібліотека. На семінарах уже йшла мова про плавність та звітність, підготовку до роботи в зимових умовах. Організоване змагання між бібліотеками. В період колективізації проводились читки-бесіди по книгах „Піднята цілина” Шолохова, „Бур'ян” А. Головка, вивішуються фотомонтажі „Герої соціалістичної праці”.
1952 рік. Районну бібліотеку очолювала спеціаліст з вищою освітою Гришечкіна Тетяна Борисівна. Масова робота переноситься на виробничі ділянки: РОМВО, обозний завод, артіль „15 сентября”, артіль „17лет Октября”, райагропромкомбінат, школу медсестер, паровозних машиністів, склозавод, станція „Костопіль”,МТС. Пропаганда кращих творів радянських письменників, що прославляють все те, що створене працею нашого народу під керівництвом партії була святим обов'язком тодішніх бібліотек. А завдання, поставлені ХІХ з'їздом партії в галузі комуністичного виховання мас, ставили серйозні вимоги до бібліотек , як до важливої ділянки ідеологічної роботи.
На цей час відкриті бібліотеки у Головині, Берестові, Іваничах. А бібліотекарі Моквина та Піскова навчаються у Дубнівському технікумі. В більшості бібліотеки мали по 1 кімнаті, освітлення в усіх, крім районної, гасове. Районна бібліотека мала впорядкований систематичний, та не повністю відредагований алфавітний каталоги. Передовиків виробництва, інвалідів війни, цілі ланки і бригади обслуговують комсомольці-книгоноші. Використовується МБА не тільки обласної бібліотеки, а й Київської історичної, бібліотеки СРСР ім. Леніна. 1954 рік характеризується запровадження вільного доступу до фондів. Запроваджено „Книги руху книжкового фонду”. Внаслідок реорганізації району частина бібліотек відійшла, а приєдналися села: Люпинів, Любомирка, Олександрія, Волошки, Волиця, Сінне, Кринички.
1957 рік. У приміщеннях клубів знаходяться бібліотеки Космачева, Пенькова, Підлужного, В. Любаші за що неодноразово попереджалися працівниками пожежної частини. З метою залучення нових читачів організовуються подвірні обходи. Про бібліотечну роботу друкуються статті у газеті „Ленінський промінь”. У деяких книгозбірнях запроваджено вільний доступ до фондів. Індивідуальна та масова робота націлювалась на пропаганду ХХІ з'їзду КПРС, 40-річчя комсомолу України, на пропаганду передового досвіду у колгоспному виробництві.
Практикуються виїзди у сільські бібліотеки, а на базі Печалівської був проведений семінар. 1960 рік. В районі 76 населених пунктів, 55 із них обслуговувалися бібліотеками; із них: 28 сільських, 1 приклубна, 30 шкільних. Організовано 25 пунктів видачі, 30 пересувок. До послуг 17639 читачів, книжковий фонд налічував 276 278 примірників. Книжкові фонди поповнювались щомісячно. Найдоступніші форми роботи голосні читки і бесіди присвячені політичним подіям, творчості письменників.
В інститутах навчається 3 чоловіки, у технікумах 6. За зразкову роботу Берестовецька сільська отримала звання „Бібліотека відмінної роботи”. Отже 60-70 роки були періодом інтенсивного розвитку бібліотек, роки найбільш заідеологізованими, бо вся робота велася під гаслом ідей, рішень партійних з'їздів. Готувалися суспільно-політичні читання „Наша біографія”, місячники пропаганди галузевої літератури, вечори-зустрічі з передовиками виробництва, ударниками комуністичної праці, делегатами з'їздів партії. 17 колгоспів виділили з культфондів 6010 крб. для 18 бібліотек на поповнення довідково-інформаційних фондів (ДІФів).
01.08.1975 року проведена централізація бібліотечної мережі, яку очолила досвідчений спеціаліст Устенко Ліна Петрівна. До складу ЦБС ввійшло 48 бібліотек-філіалів, ЦРБ та ЦДБ, організовано відділи: методично-бібліографічний, комплектування та обробки літератури, організації використання єдиного фонду, обслуговування читачів. ЦБС придбала бібліобус, який використовувався для обслуговування читачів на пунктах видачі, розвозки літератури, виїзних масових заходів. Щомісячно до ЦБС надходило до 40 тисяч книг. Проведено у нові приміщення Малолюбашанську та Перетокську бібліотеки.
При Костопільській ЦРБ організована юнацька кафедра, що обслуговує 750 юнаків та дівчат 14-21 роки. Розпочато переведення книжкових фондів на ББК.

Устенко Л.П.

1978 рік. Отримала світле, просторе трьохкімнатне приміщення Золотолинська бібліотека-філіал, розширила площу Яснобирська. Значно зросла матеріально-технічна база бібліотек. Організовано дві школи передового досвіду.
1981 року на базі юнацької кафедри створена бібліотека для юнацтва, яку очолила Верхола А.В., випускниця інституту культури і посіла вагоме місце в соціально- культурній інфраструктурі міста. Її працівники спільно з молодіжними організаціями, педагогічними та учнівськими, студентськими колективами проводили різноманітні масові заходи. ----- працює книголюбське об'єднання „Пошук”. В цей період ЦРБ щомісячно випускає інформаційний бюлетень „Нові книги”, щорічно організовує до 80 тематичних добірок літератури, які по „кільцевій пошті” передавались з однієї бібліотеки в іншу.
Активізації роботи сприяв Республіканський огляд діяльності культурно-освітніх установ по пропаганді науки і техніки, передових методів праці в сільському господарстві, проведення з'їздівських читань та республіканської читацької конференції „Продовольча програма – справа всенародна”. На сторінках районної газети проведено заочну читацьку конференцію „Спосіб життя – радянський”.
1986 рік. У новозбудований БК переведено Яполотську бібліотеку-філіал. Бібліотеки стали складовими культурно-спортивних комплексів. В районі запроваджено єдиний політдень – п'ятниця, коли бібліотеки поряд з обміном книг на виробничих ділянках проводили масові заходи.
1990 рік. В районі обслуговують населення 57 бібліотек системи МК 21 шкільні, 3 профспілкові, 3 відомчі. Йде переорієнтація бібліотек на створення національного інформаційного середовища, максимальну повноту зібрання української книги, краєзнавство. Проводяться вечори-зустрічі з місцевими поетами: Зінаїдою Ковальчук, Ніною Фесок, Анатолієм Карп'юком, Петром Велесиком, Валерієм Климовичем.
1994 рік. Це рік духовного відродження. Підготовлено семінар „Релігія в духовному житті суспільства та роль бібліотек в популяризації літератури цієї тематики” з участю служителів різних релігійних конфесій. Головинська бібліотека-філіал стала центром проведення конкурсу бібліотечних працівників на звання кращого за професією. Перше місце компетентне жюрі присудило Савчук Софії Степанівні (с. Маща). У нове приміщення переведена міська бібліотека №1.
1996 рік. Спад економіки країни в значній мірі позначився на роботі книгозбірень. Через відсутність коштів недостатнє комплектування фондів. Працівники відбували місячні відпустки за свій рахунок. В кінці року зарплату отримали лише за квітень місяць. Все це відбилося на задоволенні читацьких запитів користувачів, на виконання планових показників. Із 71 працівника ставку отримував лише директор.
Кожна бібліотека-філіал отримувала лише одну назву газети. Ліквідовані бібліотеки в селах, де проживає менше 500 жителів: Жильжі, Суську, Сарнах, Комарівці, Осові, Ясноборі, Корчині, Рудні, Глажевій, Майдані, Волиці, Збужі, Тру бицях, Тихому, К.Горі, Н.Берестовці, Тростянці, а книжкові фонди згідно розпорядження голови райдержадміністрації №297-р ліквідованих бібліотек передані під персональну відповідальність зав. клубів.
Проте час диктує нові завдання, нові методи діяльності, нові форми обслуговування населення. І на основі розпорядження голови Костопільської райдержадміністрації від 24 грудня 1997 року за №504-р „Про реформування системи бібліотечного обслуговування населення Костопільського району” 15 березня 1998 році створена і функціонує централізована система, публічно-шкільних бібліотек. Зареєстрована як самостійний державний суб'єкт з правами юридичної особи. Має свою бухгалтерію і рахунки в банках. Її очолила досвідчений фахівець Захарчук Ніна Миколаївна. Структура ЦСПШБ включає 32 бібліотеки, в т.ч. 9 шкільних і 4 публічно-шкільні відділи.
Першим етапом реорганізації бібліотечної мережі стали: переінвентариції шкільних фондів і злиття з фондом сільських бібліотек. З освітянських бібліотек прийшов реальний читач, а культура дала фонди і спеціалістів, що вміло поєднують нові форми роботи. Це значно поліпшило умови праці бібліотекарів, більшість з яких отримали повну ставку, а бібліотеки Злазного, Піскова, Звіздівки, Золотолина, Підлужного, Мирного переведені у шкільні приміщення, тепліші, затишніші.
Відбулися зміни в структурі ЦРБ: створені комерційний та комп'ютерний відділи. Поліпшився професійний стан кадрів, із 61 чоловіка 21 мають вищу освіту. При бібліотеках-філіалах працює 10 клубів за інтересами, а при ЦРБ – районна літературно-музична вітальня „Зустрічі без прощань”, ляльковий театр „Прийшла казка до малечі в гості”. Огляд-конкурс професійної майстерності, що проходив на базі юнацької бібліотеки визнав переможцем Кокору Вікторію Дмитрівну (Гутянська ЦСПШБ). Незабутнє враження справляли Шевченківські дні, Тижні дитячої та юнацької книги”, зустрічі з народною майстринею Інною Мосіною.
2001 рік характеризується відкриттям міської бібліотеки №2. Внаслідок пожежі ліквідована Корчівська ПШБ. Активно впроваджується маркетингова діяльність, за платні послуги здійснено передплату на 1152 грн., а на кінець року платні послуги послуги по системі становили 7615 грн.
В нових умовах функціонування бібліотек увага спрямовується на забезпечення роботи бібліотек як центрів інформації, духовного збагачення, змістовного проведення дозвілля населення та розвиток інтелектуальних і творчих здібностей школярів. Кращі серед кращих: Савчук Софія Степанівна (с. Маща), Довжаниця Ольга Ничипорівна (шкільний відділ Постійного), Захожа Марія Іванівна (шкільний відділ №1).
Всього за 2002 рік одержано платних послуг – 15418 грн. За позабюджетні кошти придбано 676 примірників книг на суму 4505 грн. та комп'ютер. Широко використовується спонсорська допомога . ПШБ активно включилися в огляд-конкурс на кращу роботу з питань популяризації екологічних знань (переможець Захожа М.І.). На засіданнях літературно-мистецької вітальні відбуваються зустрічі з поетами-земляками: Ростиславом Ягничем, Анатолієм Карп'юком.
Пошук


Для користувачів
в бібліотеці діє зона Wi-Fi



Що таке віртуальна довідка?

Корисні посилання



















Сайт Звіздівської публічно-шкільної бібліотеки

Блог Мащанської публічно-шкільної бібліотеки

Блог Мирненської публічно-шкільної бібліотеки





Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz